ВТИРАТИ
(-аю, -аєш) недок., кому що; мол. Пояснювати, доводити комусь щось. Не менш важливим для мене є слухати інших: як хто говорить на цьому світі і що він втирає (Ю. Андрухович, Мала інтимна урбаністика); <...> сідаєш за компутер і починаєш втирати читачам, яким боком цю книжку краще в руках тримать (Книжник, 2000, № 4); "І оці бомжі будуть мені щось втирати про любов до України та повчати, як я маю розмовляти?!" - приблизно так міркує пересічний перехожий і ніц, крім огиди, в т. ч. і до мови, в нього такі "борці" не викликають (УС, 2001, ч. 27). БСРЖ, 111.
♦ Втирати окуляри кому; крим. Обдурювати когось. Четвертому покупцеві посередник сам "втирав" окуляри (СМ, 5.02.1999). ЯБМ, 1, 198.