ВРУБАТИСЯ
(-аюся, -аєшся) недок., у що.
1. мол., жрм. Розуміти щось. - Якщо чесно, я й ще досі не врубаюсь, що відбувається (М. Бриних, Голосіння з-під снігу); - Стій, подруго, а чого це ти питимеш моє пиво, я не врубався? (Б. Жолдак, Бог буває); Відтоді я довго не врубався у японське мистецтво й літературу зокрема (Книжник, 2001, № 18). БСРЖ, 110; ПСУМС, 16.
2. муз. Підключати інструменти. Якщо всі нарешті врубилися, починаємо. ПСУМС, 16.