Словар українського сленгу
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ВИШКА
(-и) ж.
1. крим., жрм. Найвища міра покарання, розстріл. - Тобто, я нічим не можу допомогти слідству. Все вже вирішила доля. Йому дадуть "вишку" (І. Павлюк, Мова молекул); Засуджені до "вишки" повинні йти на страту здоровими (УМ, 1.12.1999). БСРЖ, 117; СЖЗ, 25; ТСРЯ, 166; ЯБМ, 1, 211.
2. студ. Вища математика. Вишку здав? БСРЖ, 117.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВИШКА


матиме такий вигляд: Що таке ВИШКА