ВЗУТИ
(-ую, -уєш) док.
1. кого (на що); крим., мол. Відібрати, відняти у когось щось; пограбувати когось. БСРЖ, 393; СЖЗ, 24.
2. кого; крим., мол. Обдурити, продати комусь щось по високій ціні. - Здається, нас взули, наче останніх лохів! (Л. Кононович, Феміністка). БСРЖ, 393; ПСУМС, 12.
3. авто Поставити на автомобіль нові колеса. Взути машину. ПСУМС, 12.
4. кого; мол. Здійснити статевий акт з комсь. - І взули її? - поцікавився Юрко. - Прошу? - Він питає, чи відбувся коїтус, - пояснив Гриць (Ю. Андрухович, Рекреації).