БУХ
(-у) ч.; мол.
1. Розпивання спиртних напоїв, пиятика. Покинутий і зраджений майже всіма, крім кількох малоцікавих побратимів по буху, я вибрав нарешті втечу до Москви (Ю. Андрухович, Московіада). БСРЖ, 83.
2. у знач. збірн. Спиртні напої. Й погнав, аби з буха не вивітрився дух (Б. Жолдак, Бог буває). БСРЖ, 83.
♦ Під бухом. У стані алкогольного сп'яніння. <...> питається, чим завинив Василь, під бухом поліз глянути на кордон <...> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 83.
По буху. Те саме. [Аркан:] <...> Вона [травка] навіть корисна, не те, що водяра. Це ж не те, щоб набухатися й ригать. Чи кого по буху зарізать. Травка, вона мирна й хороша (Б. Жолдак, Голодна кров).