Словар українського сленгу
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
БРЮЛИК
(-а) ч., частіше мн. брюлики, -ів; мол., жрм. Діяманти. <...> як ще можна ставитися до використання "понтифічками" (від слова понти) хрестів із брюликами <...> (УМ, 5.06. 2002). БСРЖ, 37.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БРЮЛИК


матиме такий вигляд: Що таке БРЮЛИК