Словар українського сленгу
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
БРЕХУНЕЦЬ
1
(-нця) ч.; крим., мол.; жарт. Радіо. Зранку й увечері "брехунець" грав новий гімн, створений відомим гімнотворцем сучасності <...> (І. Павлюк Біографія дерева). ПСУМС, 9; СЖЗ, 20.
2
(-нця) ч.; мол.; жарт. Чоловічий статевий орган. - Не обманюй, будь ласка. Бо я тобі зараз його відкушу. - Кого? - запитую я. - Брехунця, - каже Рита (В. Шкляр, Елементал).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БРЕХУНЕЦЬ


матиме такий вигляд: Що таке БРЕХУНЕЦЬ