БОДУН
(-а) ч.
1. мол., жрм, крим. Погане самопочуття після пиятики; алкогольно-абстинентний синдром, похмілля. Що це за панібратство - о пів на шосту ранку позичати руб п'ятдесят на пиво, бо сп'яніння уже плавно перейшло в бодун? (С. Пиркало, Зелена Маргарита); А я уже невиліковно хворий, я ще не знав такого бодуна... Мені так радісно й кайфово, як після пляшки доброго вина (О. Соловей, Осінній Хадж); <...> чоловік - істота примітивна, майже одноклітинна, тому "бодун" в нього більш яскравий та швидкоплинний (ПіК, 2001, № 4); БСРЖ, 68; ПСУМС, 8; ТСРОЖ, 14; ЯБМ, 1, 105.
♦ День святого бодуна, мол. День, коли нічого не робиш через похмілля. ПСУМС, 8.
З [великого] бодуна, мол., жрм. У стані похмілля, алкогольно-абстинентного синдрому. А сама ж ти, потіпахо, не далі як учора ходила нечесана, "з бодуна"... (О. Яровий: Тексти); Деякі фрази неможливо розшифрувати. Здається, що автори писали її з великого бодуна, під тиском нестачі грошей "для опохмелу" (Книжник, 2001, № 19, 8). БСРЖ, 68; ПСУМС, 8; ТСРОЖ, 14; ЯБМ, 1, 105.
2. мол. Пиятика. Ще тиждень - на картоплю і бодун (УМ, 4.05.2001).