БЛІН
вигук; жрм, евфем. Слово, яке замінює непристойну лайку при вираженні досади, роздратування, здивування та ін. Так де ж, блін, наш штопор? - допитувався за інерцією Михайло (В. Діброва, Збіговиська); Натомість беремо українську belle letre і тупо дивимося на ню. Блін! Прикметно, що дедалі частіш подибуємо на письмі скорочення на кшталт "сучукрліт" (Книжник, 2001, № 19, 15); Ну що, блін, попили пивка? (УМ, 25.03.2000); <...> після проколу з Андруховичем - від усіх кандидатів на премію беруться письмові розписки, що вони, блін, не заперечують, щоб їх влада трохи попользовала - за відповідну, звісно, винагороду (М. Рябчук: ЛП, 2001, № 3). БСРЖ, 65; ПСУМС, 8; ТСРОЖ, 13; ТСРЯ, 100.