Словар українського сленгу
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
БІЛОЧКА
(-и) ж.; мол.; жарт.-ірон. Те саме, що «білка». Навіть ультиматум висунув - якщо я не їду, він смертельно напивається у тому Чортополі, до всирачки, до білочки (Ю. Андрухович, Рекреації). БСРЖ, 58; ПСУМС, 8.
♦ Білочка б'є (накриває) кого; жрм. Хтось допився до білої гарячки. ФССГД, 33.
Білочку спіймати (уловити). Допитися до білої гарячки. БСРЖ, 58; ФССГД, 33.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БІЛОЧКА


матиме такий вигляд: Що таке БІЛОЧКА