Словар українського сленгу
БИЧУВАТИ
(-ую, -уєш) недок.; крим., жрм. Бродяжити. <...> слідом за недосяжним запахом духів Микола вивівсь на безлюддя, зиму й весну бичував <...> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 63.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БИЧУВАТИ


матиме такий вигляд: Що таке БИЧУВАТИ