Словар українського сленгу
БИЧКУВАТИ
(-ую, -уєш) недок.,крим.мол. Зберігати недопалок, потушивши його Ото халепа - бідкається Сашко бичкує "біломорину" і повертається до приймальні (Книжник, 2001, № 3). БСРЖ, 85; ПСУМС, 7.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БИЧКУВАТИ


матиме такий вигляд: Що таке БИЧКУВАТИ