Словар українського сленгу
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
БИК
(-а) ч.
1. крим. Фізично сильний чоловік У мене завжди було не менше двох "биків", яким я непогано платив за кожну проведену операцію (ПіК, 2001, № 12). БСРЖ, 85; ЯБМ, 1, 143.
2. мол., зневажл.Хлопець із села Кожен опікувався собою, а до якогось там райкомівського заворга, учорашнього сільського "бика", "Зімбабве", їм діла не було (М. Красуцький, Крик...). ПСУМС, 7.
3. військ. Бойовий комплект (БК). Балабін.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БИК


матиме такий вигляд: Що таке БИК