Словар українського сленгу
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
БАНЬКА
(-и) ж.; нарк. Випарювання рідини. ПСУМС, 5.
♦ На баньці, жрм.; зах. У стані алкогольного сп'яніння. У руках дивак тримав великий та трохи прим'ятий букет троянд. Він хотів вибачитися за те, що сталося вчора. Він був трошки "на баньці" (СМ, 25.05.200).
■ Від польськ. розм. być па bаńсе - бути напідпитку.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БАНЬКА


матиме такий вигляд: Що таке БАНЬКА