Словар українського сленгу
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
БАНАБАК
(-а) ч.; крим., жрм. Кавказець, який торгує на базарі фруктами та квітами. <...> про Султана колись був згадав Містер Пепс Кобиляче Око, - мовляв заявився один приблуда, банабак, - чи то азербайджанець, чи вірменин, діла крутить, правда, місцеві шкіряться, але той відкупного цілий ящик поставив, - купилися (О. Ульяненко, Сталінка); Базарь. Цигани. Банабаки. / Поклали тіні старі акації (П. Вольвач, Бруки і стерні). ЯБМ, 1, 61.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БАНАБАК


матиме такий вигляд: Що таке БАНАБАК