БАМБЕТЕЛЬ
(-тля) ч.; мол.; зах.
1. Ліжко. З однією зустрілися на вечірці, познайомилися, сп'яніли двоє, велике товариство, всі співають, дим коромислом, ми впали з нею, уже не пам'ятаю імені, нізащо не впізнав би її на вулиці, на якийсь старожитній "бамбетель", полизалися, як собаки <...> (С. Процюк, Love story). ПСУМС, 5.
2. Заднє сидіння на автобусі. ПСУМС, 5.
■ Від нім. Bankbettel - меблі, які розсуваються для спання і складаються для сидіння. Горбач. 1966, 41.