БАКЛАН
(-а) ч.
1. крим.; зневажл. Молодий, недосвідчений «злодій». БСРЖ, 45; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 55.
2. крим. Хуліган. [Кецик:] Ну, нарвались баклани<...>? (Б. Жолдак, Голодна кров). СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 55.
3. мол. Непорядна людина. Баклан - непорядна у всіх відношеннях людина. (КСМС).
4. мол. Ведучий рок-концерту. ПСУМС, 5.
5. мол. Балакуча людина. ПСУМС, 5. // Людина, що наговорює на інших. КСМС.
6. військ. Солдат осіннього призову. Балабін.
7. частіше мн. баклани, -ів; військ.; жарт. Льотчики морської авіації. Балабін; БСРЖ, 45.
■ З рос. діял. баклан - "обрубок колоди", "людина з великою головою". Грачев, Мокиенко, 32.