ҐВАЛТ

на ґвалт. 1. зі сл. дзвони́ти, би́ти, крича́ти і т. ін. Оголошуючи тривогу, повідомляючи про небезпеку, благаючи про допомогу і т. ін.). — Ви навіщо дзвонили в дзвони на ґвалт? — крикнув Єремія (І. Нечуй-Левицький); Коронний гетьман Потоцький бив на ґвалт про новий бунт, .. та цих накликувань не слухано (М. Грушевський); Драгуни вже з кількох боків оточували село. Парубок щосили ударив на ґвалт (М. Стельмах); Зять побіг до тої господи, де вони вечеряли, і почав кричати на ґвалт, благав рятувати старого (М. Грушевський); Схопився (Юхим), збуджений переляком. Відібрало йому спроможність крикнути на ґвалт, навіть збагнути весь жах становища (Іван Ле); Одбивши ворога, матрос зарепетував на ґвалт (Олесь Досвітній). як (мов) на ґвалт. “Цу-цу, Рябко!” — тут всі, повибігавши з хат: “Цу-цу, Рябко!.. на-на!..” — гукнули як на ґвалт (П. Гулак-Артемовський); Мім, німий раб, .. б’є клевцем по мідяній дошці, сильно, різко, мов на ґвал

хоч ґвалт (про́бі) кричи́. Уживається для вираження надзвичайно скрутного або безвихідного становища, відчаю і т. ін. Часу не вистачає хоч ґвалт кричи (З усн. мови); (Бабуся:) Так її ж тепер до завтра не добудишся, хоч пробі кричи (І. Кочерга); Залишився під кінець самотнім, хоч пробі кричи (І. Сочивець). ма́ло не про́бі кричи́. Маланка мало не пробі кричала, щоб швидше ділили землю (М. Коцюбинський).