Фразеологічний словник української мови
ЯКІР

ки́дати / ки́нути я́кір (я́коря). Знаходити собі притулок, місце для проживання. Де ж кінець цим вічним мандрам? Де той порт, в якому кине він свій важкий життєвий якір, де знайде він свою сім’ю, жінку, діток? (З. Тулуб). ки́нуто я́кір. Не знає мати всього, тяжко й самому думати про це. Кинуто якір, і, здається, надовго (О. Гончар); // Зупинятися тимчасово, розташовуватися де-небудь. Купимо все в гастрономі і в Сімферополі на вокзалі якоря кинемо,— пояснював Павло (В. Кучер); — Розумієте, все якось так вийшло .. Хайдар не дасть збрехати: перед боєм я ж у його гнізді якір кинув. Після підриву мосту ми мали вдвох ударити есесам у спину (І. Головченко і О. Мусієнко).

става́ти / ста́ти на я́кір. Зупинятися, розташовуватися де-небудь. Тепер не було ні тієї кімнатки, ні хазяйки. А саме в неї й збирався тимчасово стати на якір його брат (З газети).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЯКІР


матиме такий вигляд: Що таке ЯКІР