ЯКИЙ

без (будь-яко́го (уся́кого, рідше нія́кого і т. ін.)) ла́ду́. 1. Нескладно, погано, безсистемно і т. ін. Хто каже до ладу, то вуха наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай (Укр.. присл..); Спершу вона нікого, нічого не бачила навкруги себе, і власні думки снувались без ладу в голові (Леся Українка). 2. зі сл. тіка́ти, маха́ти і т. ін. В усі боки, безладно, неорганізовано, хаотично і т. ін. Тікали (турки) без ладу, куди попало, аби тільки чим скоріше добратися до свого табору або в ліс (О. Маковей); Бездумним поглядом обвів о. Ананій .. обличчя парафіян і без будь-якого ладу замахав кадилом (П. Панч); Руки .. знову метлялися сюди і туди без усякого ладу (Ю. Смолич). 3. Необдумано, нерозумно і т. ін. Вбовтнувся в річ без ладу (М. Номис); Без ладу живе (Сл. Б. Грінченка).

діли́ти шку́ру невби́того ведме́дя. Планувати, заздалегідь розподіляючи те, чого ще немає; розпоряджатися чимсь ще не досягнутим. От уже невгамовна людська натура,— навкруги колючий дріт.., кулемети.., а вони споряться між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Ю. Яновський). діли́ти зві́ра, яко́го ще не вби́ли. Довго збиралась Русь — кувала зброю, думала, ділила звіра, якого ще не вбили.., нарешті, рушила в похід у Поле, виявилося, що половини князів нема (В. Шевчук).

(за) яки́м пра́вом? За чиєю вимогою, чиїм наказом і т. ін.; на яких підставах; чому. Яким правом ти будеш мене розуму вчити? (І. Франко); Він хоче спитати бургомістра, за яким правом у магістраті знову засіли нацисти? (П. Загребельний). по яко́му пра́ву? (Панна:) Ну, то кажеш, по якому праву не даєш проїзду чесним людям? (С. Васильченко).

з яко́го ди́ва. Чому, з якої причини? Поставив (Павло) повний глечик молока на стіл .. — На фермі дали. — З якого дива? — Завфермою розпорядився (Григорій Тютюнник).

з яко́го по́биту? розм. Чому? З якої причини? (Ганна:) Та що з тобою сталося, Трохиме? З якого це побиту ти зволікаєшся і людей багатих відсуваєш від своєї дочки? (М. Кропивницький).

з яко́ї ра́дості? Чому, через що, для чого. — Хочете, щоб і мені піднесли печеного чи сирого гарбуза. Батько засміявся: — Дурний, тобі не піднесе.— І чого це та з якої радості? Може, я багатший за тих, що сватались до неї? (М. Стельмах). на яки́х це ра́дощах? Аж перед світом приплівся Чіпка додому.. Як глянула Мотря на його, та й перелякалася. — Що це, сину?.. на яких це радощах? (Панас Мирний).

з яко́ї ре́чі? На якій підставі; чому, з якої причини? (Молодиця:) З якої ж я речі своїм добром буду постачати? (Храпко (сердито):) З такої речі, що ти його жінка! Муж та жона — одна сатана (Панас Мирний); (Писар:) Нехай старшина (напився) на радощах.., а вже я з якої речі пив — сам не знаю (І. Карпенко-Карий); Вони (селяни) мене бояться — спохмурнів Дорош. Сергій .. спідлоба глянув на Дороша веселим оком: — З якої речі? (Григорій Тютюнник).

лихи́й не ві́зьме кого, жарт. Нічого поганого не станеться з ким-небудь. — От, дурів, дурів, та таки й збіг на свою стежку! Тепер його (Чіпку) лихий не візьме! піде собі жити… (Панас Мирний). яки́й лихи́й ві́зьме? — Живий-здоровий? — А який мене лихий візьме, товаришу генерал? (Ю. Бедзик).

мов соба́ка, який зірва́вся з це́пу, зі сл. раді́ти. Дуже, нестримно. Я вигукував на мітингах загальні фрази і радів, мов собака, який зірвався з цепу, щиро вірячи, що вже всі люди брати (О. Довженко).

на ді́дька ли́сого, грубо. Навіщо, для чого. — На дідька б лисого сидів я тут — вже краще у Менделя… (М. Коцюбинський); — На дідька лисого, люди, нам здалася ця Америка?! — вилаявся Лесь Якубенко (М. Стельмах). на яко́го ді́дька. На якого дідька ми живемо?.. Розтлумач мені, для чого ми живемо? (О. Довженко). на яко́го ді́дька ли́сого. — Що ж пропити?.. О, знайшов,— постоли! На якого дідька лисого вони мені? (С. Добровольський).

на яки́й кіне́ць. Для чого, навіщо. — Ах, я сама не знаю, на який кінець я люблю його! Чи любить то він мене? (Олена Пчілка).

на яки́й ляд, фам. Навіщо, для чого. — Як же це, справді, щоб отак-от шість танків (знищити)? .. Та на який ляд тоді кувати їх, залізо переводити, коли отак! (О. Довженко).

на яко́го (бі́сового) си́на, лайл. Навіщо, для чого. — А на якого сина ще й допрос? (Г. Квітка-Основ’яненко).

на (яко́ї) лихо́ї годи́ни, зневажл. Навіщо, для чого. — І скажіть мені: на якої лихої години все добивались, щоб оту цензуру одмінити? (Панас Мирний).

на яку́ хворо́бу, лайл. Для чого, навіщо. На цей раз мова між дядьками йшла про те, на яку хворобу їх сюди викликали в таке рання (Григорій Тютюнник).

не зна́ти, на яки́й стіле́ць сі́сти. Бути нерішучим, розгубленим, відчувати сором. Харкевич був певен: Рудь через те й не знає, на який стілець сісти, що вважає себе неправим, але не має мужності визнати цього (С. Голованівський).

ні в я́кі воро́та (две́рі) не лі́зе. Зовсім безглузде, нелогічне, непристойне і т. ін. що-небудь. Розмова дістала інший напрямок .. Курат почав патякати таке, що аж ні в які ворота не лізло (Переклад С. Масляка); // Не годиться; негарно, неприємно, непристойно і т. ін. Ти ще й смієшся?.. Ні, ти жартуєш! Це ні в які двері не лізе (М. Стельмах).

ні в я́кій мі́рі, перев. із заперечними дієсл. Уживається для підсилення при запереченні; нізащо, аж ніяк, зовсім, ніколи і т. ін. Лети ж, моя поезія, вперед і звуків рій навій моїй ти лірі, Щоб був він, як живий,— не силует, не повторитись щоб ні в якій мірі (В. Сосюра); Орієнтація науковців на посилення роботи в галузі конкретних досліджень ні в якій мірі не повинна вести до послаблення розробки кардинальних проблем історичного розвитку (З газети); Зосереджує (автор) увагу на тому, що ні в якій мірі не перегукується з сучасністю (З журналу).

ні в я́кому (ні в я́кім) ра́зі. В жодному випадку; ні за яких умов, ні за яких обставин; нізащо. Ні в якому разі не треба брати дерев весняної рубки (Ю. Яновський); (Йоганна:) Може б, ти дозволив мені до них (гостей) сьогодні не виходить? (Хуса (владно):) Ні в якім разі! Маєш їх вітати якнайґречніше (Леся Українка).

ні в я́ку, розм. Нізащо. Лобода сподівався, що, може, хоч цей покаже, який він козак, а цей теж виявився з тонкою кишкою: ні в яку! Бо він, бачите, за кермом (О. Гончар).

ні за я́кі гро́ші, із запереч. 1. зі сл. не добу́ти, не купи́ти і т. ін. Ніде́; нія́к. Як тілько вийшла (книжка “Кобзар”), то наші земляки зразу її розхватали (розхапали), і тепер тії (тієї) книжки ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний); Не їси (смачний борщ), було, а п’єш! Тут такого ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний); Звісно, постараюся, що тільки зможу зробити для грошової запомоги,— але в цьому мала потіха — ні за які гроші Франка (твори) не купиш (М. Коцюбинський). 2. Ні за яких обставин; нізащо, ніколи. — Не поїду з вами ні за які гроші,— смутно обізвалась Тодозя (І. Нечуй-Левицький); — Такий же втішний хлопець. Якби не холода, я б ні за які гроші не розлучився з ним (П. Панч).

ні за я́кі ска́рби́ (в сві́ті). Нізащо; ні в якому разі. В часі тої розмови Євгеній ішов, похиливши лице і вдивляючися в тротуар. На лице дівчини, що йшла обік нього, не був би глянув ні за які скарби в світі (І. Франко).

пристава́ти / приста́ти до (яко́гось) бе́рега. Знаходити, визначати свій життєвий шлях, своє місце в житті, покликання і т. ін. Дорогою він запитав у Савки: — Що ж ти, брат, на одному місці не тримаєшся? Електрозварником тобі не подобається, муляром — теж. Приставай до якогось берега (Д. Ткач); — Час тобі, дитино, вже приставати до якогось берега,— говорила (мати) доньці спокійно та розважливо,— бо закрутить тебе хвиля, закаламутить голову і пропадеш (М. Ю. Тарновський); Пора й тобі пристати десь до берега. Не молодий. Це ж котрий (рік) тобі пішов? (Василь Шевчук). до яко́го бе́рега приста́ти? (Коваль:) То до якого ж берега пристанемо? (Цар:) Зараз нічого не скажу вам… На роздоріжжі я… Все думаю… (М. Зарудний).

руба́ти гі́лку, на які́й сидимо́ (під собо́ю). Підривати основи власного життя, добробуту, престижу тощо. Невже у тих, хто псує нашу землю, немає дітей, онуків?.. Нехай приїдуть у Ковель, подивляться на водосховище .. з гнилою водою, на поля.., де нічого не родить. .. Досить рубати гілку, на якій сидимо (З журналу); По суті, однією рукою даємо селянинові, а другою забираємо. .. Отже, і далі рубаємо гілку під собою. Бо де бідне село, там і бідна країна (З газети). руба́ти сучка́, на яко́му сидимо́. Рубати сучка, на якому сидимо, ми вже вміємо з такою ретельністю, що аж нечиста сила нам заздрить (І. Драч).

яка́ лиха́ годи́на, зневажл. Хто, що. Дев’ять годин ранку.— І яка лиха година там стукає? (Остап Вишня).

яка різни́ця? Уживається для підреслення відсутності розмежування, розрізнення чого-небудь; абсолютно все одно. — Ну, хай я після певних видозмін стану якою-небудь іншою молекулою, хай уже не буду Григорієм Мамайчуком, а буду, скажімо, кавуном або динею… — Або будяком, — пирскає одна з дівчат. — Або й будяком, яка різниця? (О. Гончар).

(яка́сь) му́ха вкуси́ла кого, ірон. Що-небудь спричинило комусь поганий настрій, хтось дивно себе поводить, розсердився, нервує і т. ін.; сердитий. (Бабуся ( входить):) Буря, а не чоловік. Це вже, мабуть, якась муха вкусила (І. Микитенко); Почав (Павлик) свої теревені? Чи він забув, до кого прийшов, чи його знов якась муха вкусила (В. Кучер); — Чи ви чули таке? Ще мене й муха вкусила. Сам щоденно тягає дитину в море, морить голодом, виснажує, а мене ще й муха вкусила (Ю. Збанацький). яка́ му́ха вкуси́ла? (Лизя:) Диви, який сердитий! — Яка це муха тебе вкусила? (І. Кулик); — Ну, яка вас муха сьогодні вкусила, що ви такий неможливий? (А. Іщук); Яка це вас муха вкусила? — посварився Товкач. — Прошу уваги. Ша! (О. Бердник).

яке́ (що за) ді́ло кому, чиє, грубо. Кого-небудь це зовсім не стосується. — Що ж ти й справді знущаєшся над жінкою? — А твоє яке діло? — тільки й міг сказати Степан (Г. Хоткевич); — Галочко!.. чого ти боса вийшла?..— А тобі що за діло! (Панас Мирний). кому́ яке́ ді́ло. Найдорожче їм (селянам) земля, і кому яке діло, чи буде на ній ще одна людина (М. Стельмах).

яки́й не є. Хоч і поганий; хоч який-небудь. — Буде тут, буде ділов (діла)! — покрикує Мина, поглядаючи підбадьорливо на нас, хлопчаків.— Які не є, а діждемось свого менту (моменту)! (О. Гончар). яки́й є. Аж тепер згадала Олександра Гната, згадала й свою хату. Яка є, то є, а все-таки свій куток (М. Коцюбинський).

яки́й попа́ло. Спеціально не вибраний, не дібраний і т. ін.; будь-який. (Поет:) Та гарні тії мрії .. (Не стямився, як узяв до рук перо і став писати на яких попало клаптиках, шпарко, ретельно, з радісним блиском в очах) (Леся Українка).

яки́й чорт (га́спид, хрін), грубо. Хто. Ну, не бісового ж тобі сина й син, диявольський прикажчик… Який йому гаспид гадав отсе казать!.. (О. Стороженко); Який гаспид одвоював наше добро, опріч нас самих? — кричали міщани (П. Куліш); Сиділи там (у пеклі) скучні піїти, Писарчуки поганих вірш, Великії терпіли муки… От так і наш брат попадеться, Що пише, не остережеться, Який вже втерпить його хрін! (І. Котляревський). кий чорт (хрін). — А ти бачиш, кий воно хрін ворушиться на горбі?..— Не інакше, як людина (О. Донченко).

яки́м ві́тром. Уживається для вираження доброзичливого здивування, радості з нагоди несподіваного приходу, прибуття кого-небудь. (Гиря:) Здоров, здоров, товаришу секретар! Яким вітром до нас?.. (М. Куліш); — Здрастуй, моя люба! — підходить до дружини, обнімає й цілує. В домі радісний переполох. — Здрастуй! Яким вітром, яким чудом ти тут (О. Довженко); — Яким вітром, Василю? — Не зважав на нього Крищук. — Хоч би подзвонив, написав (М. Олійник). яки́ми вітра́ми. — Пані Ольго! — здивовано розвів (Павлик) руками.— Якими вітрами? В таку негоду... (М. Олійник). які́ вітри́ зане́сли. — Які вітри занесли до нас? — спитав Косенко, міцно потискуючи руку Хромова (О. Копиленко).

яко́го ді́дька. 1. вульг. Чому, з якої причини. (Маша:) Чого ви стали над душею? Водоп’яне! Майнуй бетон, .. якого дідька будемо мокнути без діла? (І. Микитенко); В Дрощуковій бригаді велися журливі розмови: — Шкода часу на таку роботу .. — А якого дідька поспішати? Не втече ж нікуди… (М. Ю. Тарновський); — І якого ти дідька, розумнику, все лізеш .. на рожен (М. Стельмах). 2. кому, лайл., зі сл. тре́ба, потрі́бний. Чого, що. — Люди живуть ще й гірше нас. Нам ще дякувати та ще раз дякувати Богові треба .. Їсти-пити є що і в чім сходити — якого ж їй ще .. дідька треба? (Г. Хоткевич).

яко́го чо́рта (га́спида), грубо, несхв. 1. Чому, навіщо. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (І. Нечуй-Левицький); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? Німець перестав жувати і уважно вставився на Джмелика п’яними очима, намагаючись зрозуміти, що йому кажуть (Григорій Тютюнник); Ну, якого ми гаспида оцими глухими вулицями швендяємо? (Панас Мирний). 2. Чого. — Дак якого ж гаспида ти од мене хочеш? — Оддай, брате, мені її (Лесю) без бою (П. Куліш).

яко́ї бі́сової (вра́жої, лихо́ї і т. ін.) ма́тері, фам., лайл. Уживається для вираження обурення, незадоволення діями, намірами кого-небудь і т. ін.; чого, що. — Якої бісової матері їм треба? Чого вони так себе поводять? Заспокойте. Розберіться (З газети); // з дієсл. Чому, через що, з якої причини. — Якої вражої ти матері сумуєш? (П. Гулак-Артемовський).

яко́ї мари́, фам. Уживається для вираження незадоволення чиїмись діями, намірами і т. ін.; чому, навіщо, з якої причини. — До коваля? Серед ночі? Якої мари? — здивувався Юрко (П. Козланюк). (Микола (до Штефана):) Де Варвара? (Штефан:) Як і щоранку, не знати якої мари в ліс на коні повіялася! (Я. Галан).

яко́ї нете́чі? Уживається для вираження незадоволення чим-небудь; чому, чого, навіщо. Чого мені журитися? Якої нетечі? Що не чув я ізмалечку Ласкавої речі? (І. Манжура).

яко́ї (що) заспіва́ти? Як поводитися, що робити за певних обставин. Настане заповітна хвилина, я помахаю Терехівці рукою з автобусного вікна, якої ви заспіваєте? (В. Дрозд); (Храпко:) Учились вони (діти) добре, до науки придалися; а ось, як вивчаться, то що заспівають? (Панас Мирний).