ЯК

би́тися як го́рлиця. Дуже тужити, побиватися, переживати через кого-, що-небудь. Ой п’є Овраменко, ой п’є молоденький .. Його мати та старенька Як горлиця б’ється (Укр.. думи..).

би́тися як (мов, на́че і т. ін.) птах у клі́тці, нар.-поет. Жити в скрутних матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні і т. ін. — Жайсак б’ється наче птах у клітці, а цей нахаба на ньому багатітиме! (З. Тулуб).

би́тися як (мов, на́че і т. ін.) ри́ба в саку́ (в сі́тях). Намагатися з усіх сил перебороти що-небудь складне, непосильне. Бідна Рифка билася мов риба в саку. Вона так рада була .. придумати щось дуже, дуже мудрого для свого сина (І. Франко); // Переборювати нестатки. Вони, щоб прогодувати десять ротів, билися наче риба в сітях (С. Чорнобривець). би́тися як риби́на в не́воді. Господарство було хоч і злиденне, дві десятини наділу в степу, а мати сама б’ється, як рибина в неводі, батько все в кузні ж (А. Головко).

би́тися як ри́ба об лід. 1. Переборювати нестатки, злидні і т. ін. (Іван:) Як живеш? Щось схудла ти, небого! (Молодиця:) Ех! Яке вже моє життя! Горюю, б’юсь як риба об лід… (С. Васильченко); Тепер уже не тією стала волинська земля, на якій бився як риба об лід дід Никифор, старенькі батько й мати (Василеві) (П. Інгульський). 2. Робити що-небудь складне, непосильне, тяжке. Романчук .. кидається на всі боки та б’ється як риба об лід (Леся Українка); — Ми тут б’ємося як риба об лід, але ж нас жменька,— хвилюючись розповідала Варвара (І. Кириленко); Парася відає фермами, .. б’ється як риба об лід (В. Земляк).

бода́й (щоб) ти (він, вона́ і т. ін.) ска́пав, як віск, лайл. Уживається, як прокляття і виражає побажання лиха, всього недоброго. (Баба Олена:) Знову цей сатана, бодай ти скапав, як віск! Знову уста мені замурує… (Я. Галан).

верті́тися (крути́тися) як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха в окро́пі. Бути дуже зайнятим, заклопотаним. Массаковський тільки дивився, як вона вертілася мов муха в окропі (І. Нечуй-Левицький); (Харитина:) Отак день у день! Як муха в окропі крутюсь (кручусь) (І. Карпенко-Карий); — Та що з тобою, Тихоне? — дивувалися товариші.— А те, братці, що цілісінький день крутився як муха в окропі, а ввечері вирішив занести до сільради обіцяне (В. Речмедін). як му́ха в окро́пі. — Юрій Зварич не помічав цих змін у природі. Він з ночі до ночі як муха в окропі (М. Івасюк).

ви́везти / виво́зити (язико́м) як (мов, ні́би і т. ін.) на лопа́ті. 1. Сказати що-небудь недоречно, недоладно. ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але...— передражнювала його Христина,— вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так? (І. Нечуй-Левицький). 2. зі сл. говори́ти, висло́влювати і под. Що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно. Сказав як на лопаті вивіз (Укр.. присл..); — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко); — Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш (Є. Гуцало).

ви́скочити (ви́стрибнути) як (мов, ні́би і т. ін.) Пили́п з конопе́ль, зневажл. Недоречно, недоладно або невчасно зробити, сказати що-небудь чи виступити з чимсь. Копії і фотографії документів та портретів, що я надсилав, мені повернуто з припискою: “Не можуть бути використані”. А чому? Що я — вискочив як Пилип з конопель? (Л. Смілянський); — Артем, ніскільки не образившись, сприйняв її кепкування, як і належало, спокійно. Справді, вискочив із своєю догадкою ніби Пилип із конопель (П. Гуріненко); А на уроках він завжди про щось своє думає, а як спитають, завжди скаже не до речі, не до ладу,— як Пилип з конопель вистрибне (О. Іваненко). ви́скочити як Кузьма́ з конопе́ль. Євген Панасович почав, було, гарячкувати і мало не вискочив як Кузьма з конопель, щоб перебити ту облудну мову (В. Речмедін). ви́хопитися як Пили́п з конопе́ль. Боявся новий полковник чогось не бовкнути, не вихопитись ненароком “як Пилип з к

ви́скочити як го́лий (коза́к, Кузьма́) з ма́ку, зневажл. Недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь. — Якби в місті по асфальту пройшла — затюкали б: оце вискочила звідкись як гола з маку! А тут, серед Скарбного, хоч на голову стань — ніхто не зауважить, не обсміє! (О. Гончар); Вискочив, як Кузьма з маку (Укр.. присл..).

ви́шептатися як рак у то́рбі. Віджити свій вік, почати помирати. Вишептавсь як рак в торбі (М. Номис); Ще раз дід обвів поглядом усіх, склав руки на грудях і промовив: — Ну, прощавайте, я вже вишептавсь як рак у торбі,— і тихенько вмер (З журналу).

вли́пнути як му́ха в мед. Потрапити в надзвичайно скрутне становище. “Ну що ж, стріляй!” — сам собі сказав Дерміцель і повів стволом автомата, спрямовуючи його в напрямку вартового. Отак влипнути як муха в мед, потрапити як жаба в пащу вужа! (П. Гуріненко).

вме́рти як у моги́лі в кого. Хто-небудь гарантує збереження якоїсь таємниці. — У мене вмре як в могилі,— пообіцяв бригадир (Є. Гуцало).

го́лий, як бу́бон (як туре́цький святи́й). Дуже бідний. — З діда-прадіда був я голий, як бубон. Польової землі ані геть не мав і не маю (Є. Кротевич); — Чи гаразд у їх (них) у господі? — Де там! такі стали голі, як турецькі святі (Марко Вовчок); Всміхнулася Килина ..— Хлопець, правда, гарний, Микола Гармаш зветься, з сусіднього хутора, так горенько ж — голий, як турецький святий, а мені треба і гарного, і багатого (М. Лазорський).

дава́тися / да́тися як горобе́ць на поло́ву. Дозволяти себе ошукувати, піддаватися обману. Нічого було робити: тра (треба) було із дідом знов ладити, поки вибереться час, щоб його знов піддурити .. Тільки “білий дідок” вже не давався як горобець на полову (Грицько Григоренко).

держа́ти (трима́ти) (як (на́че)) на цепу́ (на ланцюгу́) кого. Позбавляти кого-небудь свободи в діях; підкоряти когось. Надія — велика дурисвітка, наче на цепу держить чоловіка (Панас Мирний).

дзвони́ти (видзво́нювати) в усі́ дзво́ни. Розповідати про що-небудь буквально всім; широко розголошувати щось. Іще й великий дзвін не бовкнув, а у вдовиному дворі... уво всі дзвони дзвонили. Ведуть Ігната під руки до розправи (П. Куліш); Та не буває, скажете ви, щоб село не довідалось, бо село то завжди все знає, завжди в усі дзвони видзвонює (Є. Гуцало). як у дзво́ни дзвони́ти. А скрізь по селу як у дзвони дзвонять про крадіжку (пшениці), про сторожа (Панас Мирний).

за царя́ Горо́ха (Панька́, Тимка́, Хме́ля). Дуже давно, у дуже давні часи. — За царя Гороха, значить? — чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний); Хтось, колись, очевидно, ще за царя Гороха, вирішив, що підручник неодмінно має бути нудним (З газети); Се килим-самольот чудесний, За Хмеля виткався царя, літа під облака небесні, До місяця і де зоря (І. Котляревський). за царя́ Горо́ха (Митро́хи), як (коли́) люде́й було́ тро́хи. — Йому (панові), мабуть, здавалось, що він і тепер панує на Вкраїні, як було колись за царя Гороха, як людей було трохи (І. Нечуй-Левицький ); (Іван:) Та й давно то, мабуть, було, ще за царя Гороха, як було людей трохи (М. Кропивницький); За царя Митрохи, коли людей було трохи (Укр.. присл..). за царя́ Горо́шка, коли́ люде́й було́ тро́шки. — Певно, не впізнав, га? Хіба не пам’ятаєш, як ми зустрічалися за царя Горошка, коли людей було трошки? (Ю. Збанацький). за царя́ Панька́ (Тимка́, Томк

з напе́рсток. 1. Дуже малий на зріст або величиною, розміром і т. ін. Євпташка був завбільшки з наперсток, хоч йому йшов сімнадцятий рік (І. Микитенко). як напе́рсток. Коли б же добра чарка, не така, як наперсток,— подумав Балабуха, поглядаючи на малесеньку чарку (І. Нечуй-Левицький). 2. Дуже мало, трохи. Всього (м’яса) не доїдай, а трішки залиш на тарілці .. Ну хоч з наперсток (І. Багмут).

кат зна що (як, куди́ і т. ін.), зневажл. Не те, що треба; не таке як треба; не так як треба; те, що викликає осуд, подив і т. ін. — Ти кат зна що верзеш,— сказала Олеся (І. Нечуй-Левицький); Гнат не хотів, щоб кат зна що варнякали про нього. Тому вирішив усе нишком владнати (висватати Марту) (М. Стельмах); Ану, думаю, зв’яжу я його (півня) краще, бо та Варка .. кат зна як зв’язала (Марко Вовчок).

кипи́ть як (мов, ні́би і т. ін.) у казані́. Відбувається сварка, велика суперечка і т. ін. Квасюк проганяв старих (наймичок) так саме, як вона (дружина) молодих. І через те в їх у хаті завсігди (завжди) кипіло як у казані (Б. Грінченко).

коли́ (як, раз, якщо́) (вже) на те пішло́ / іде́ться. За таких, цих умов, коли так склалося. — Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар); А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко); — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах); Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар); — А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк). коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок).

крути́тися як (мов, на́че і т. ін.) бі́лка в ко́лесі. Бути весь час заклопотаним; мати багато роботи, турбот і т. ін. — Лемех крутиться наче білка в колесі, незважаючи на погане здоров’я (В. Москалець).

куди́ (рідше де) о́ко (зір) сяга́є (дістає́, сягне́ і т. ін.). На всьому видимому просторі, скрізь, до самого обрію. Широкою панорамою — куди око сягає — сади. Кілька сот гектарів (А. Головко); Оглянувся навколо. В полі, куди й око сягало, лежали глибокі сніги (Ю. Збанацький); Навколо, куди сягає зір,— все степ і степ, рівний, далекий, неосяжний (З газети); // Скільки можна побачити, розгледіти; далеко. І видно: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися… (Остап Вишня); Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю (І. Нечуй-Левицький). як дале́ко о́ко сяга́є. Як далеко око сягало, стрічало найбільше спустошення, а .. нагота вершин будила жаль у серці (О. Кобилянська). куди́ о́ко не сягне́. Десь далі там, куди око звідси не сягне, на всіх напрямах ця суперпробка з кожною хвилиною тільки росте й росте (О. Гончар).

купа́тися як сир у ма́слі. Жити у достатках, у розкошах, безтурботно. — Чого їй (Христі) недостає? — думав він, бродячи одинокий по саду.— Як сир у маслі купається, а ще й плаче (Панас Мирний).

лама́тися, як (мов, ні́би і т. ін.) греча́ний бу́блик. Неспішно реагувати на чиєсь прохання, чиюсь пропозицію і т. ін.; навмисне вагатися, упиратися, зволікати. — Ти не чуєш, що тебе старші питають?.. — Чую, Левку, не оглухла,— з серцем напівобернулась до нього.. — То чого тоді ламаєшся, мов гречаний бублик? — ще більше похмурнів Левко.— Ціни собі не можеш скласти? (М. Стельмах).

лама́тися, як (мов, ні́би і т. ін.) ді́вка на виданні́. Прикидатися, упираючись, відмовляючись від чогось, приховуючи свої бажання. А він не хоче. Ламається, як дівка на виданні… (А. Крижанівський).

леті́ти / налеті́ти, як му́хи на мед. Охоче поспішати кудись з намірами одержати задоволення, насолоду і т. ін. Летять, як мухи на мед (Укр.. присл..); Курити хочеться. Кращої принади не вигадаєш. Налетять, як мухи на мед (З газети).

леті́ти / полеті́ти ві́тром (як ві́тер), перев. куди. Дуже швидко бігти, їхати, йти (перев. нічого навкруги не помічаючи); мчати, поспішати. (Михайло:) Куди ж ти, мов вітер?.. Іванко справді вітром летів в оселище (А. Хижняк); — Я, як зачула, то й полетіла вітром, не тямлячись, тільки одна молитва у серці стояла — тебе застати, тебе рятувати (М. Старицький).

леті́ти / полеті́ти стріло́ю (як стріла́). Дуже швидко бігти, їхати (перев. прямо, нікуди не звертаючи). Тоненьким голоском він понукає собаку, і той летить стрілою (В. Гжицький); Кінь летить стрілою з-за гори в село (С. Голованівський); Собаки аж за п’яти хапають, а Кирило Іванович як стріла летить (Панас Мирний).

ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) бджо́ли (му́хи) до ме́ду до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), як бджоли до меду (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, як мухи до меду! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, як мухи до меду (Р. Іваничук).

ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) смола́ (до піді́ска) до кого, несхв. Нав’язливо виявляти свою прихильність, набридливо звертатися до когось у яких-небудь справах; приставати до когось. (Дранко:) Відчепіться ви від мене! Раз по раз липнете до мене, мов смола до підіска (М. Кропивницький); До гетьмана, як смола, липли старшини (Іван Ле).

ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) (той) реп’я́х до кого і без додатка, жарт. Набридливо виявляти свою приязнь, нав’язувати кому-небудь своє товариство; чіплятися до когось. (Павло:) Друга б, здається, бачивши, що я від неї, і собі б від мене, і чудово б було; так ні, липне, як той реп’ях! (М. Кропивницький); — Знаєш, Альберт, не липни до мене, як реп’ях. Що ти від мене хочеш? (П. Автомонов).

ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка, ба́нька і т. ін.), жарт. Зазнавати невдачі, краху, руйнування і т. ін. Міф про те місто .. лопається, як мильна булька (З газети); Винаходжуючи різні заходи та ремесла, він, правда, часто терпів аварії, і будова валилася .. або лопалась, мов мильні бульбашки, бо споруди ці швець фундаментував на піску (В. Бабляк); А сьогодні ці уявлення лопнули, як мильна банька, ще раз зіткнувшись з дійсністю (Р. Іваничук). трі́снути, як бу́лька з ми́ла. А Пилип йому й каже: — .. і вся твоя кар’єра трісне, як булька з мила (В. Кучер); // Раптом зникнути, пропасти. ло́пнути, як бу́лька на воді́. Сіверянщині не тільки печеніги-хозари погрожують походом ратним. І стриманість лопнула, як булька на воді (Д. Міщенко).

ло́пнути, як обру́ч на ді́жці, жарт. Виявитися ненадійним, нетривким, сумнівним; зазнати краху, невдачі і т. ін. Але комірник навіть не підозрював, що його план лопне, як обруч на діжці (В. Логвиненко).

мести́ як (мов, ні́би і т. ін.) помело́м (мітло́ю) що і без додатка. Брати, забирати, знищувати і т. ін. все підряд; нічого не залишати. Наїзниця скакала І військо немале вела, Собою всіх людей лякала І все, мов помелом, мела (І. Котляревський).

міня́ти личи́ну (шкі́ру), зневажл. Інакше себе поводити й набувати іншого вигляду; маскуватися, пристосовуватися. — Міняють (недруги) личини, братовбивчу ворожнечу між нами посіяти хочуть… (О. Гончар); Нітрохи не збентежився (Ясь), коли Василь став на порозі. Сміх ще не зійшов з його товстих губ, тільки малі очі часто забігали. “Вміє гусінь міняти личину”,— подумав Василь і привітався (Р. Іванчук); Фашизм не так-то просто здає позиції. Міняє шкіру, заповзає в нори (О. Гончар). міня́ти шкі́ру, як оде́жу. Лютість така в серці була .. на всіх тих людців, які шкіру міняють, як одежу. І нашим і вашим (З газети).

міня́ти, як (мов, на́че і т. ін.) рукави́чки (рукави́ці), кого, що, жарт. Легко розставатися з ким-, чим-небудь, натомість маючи когось іншого, щось інше; бути дуже непостійним. (Лицар:) А, ти зрадлива! Женихів міняєш, мов рукавички! Був король, був лицар, раніше, певне, був пастух чи конюх, — тепер хто? (Леся Українка); // Час від часу призначати когось іншого замість попереднього. Їх міняли тут, як рукавиці. Що не рік, то й новий голова (З газети).

молоти́ти зуба́ми (язико́м), зневажл. Говорити непотрібне. — Її за тоту (ту) політику вигнали з гімназії, а вона .. молотить і далі язиком (Д. Бедзик). зу́бом молоти́ти. — Раз робити, так робити, а не зубом молотити… Кидай свою сигару та берімося за пилку… (В. КуІчер). молоти́ти язико́м, як ці́пом. Вона, як ціпом, молотить і далі язиком (Д. Бедзик).

на ґвалт. 1. зі сл. дзвони́ти, би́ти, крича́ти і т. ін. Оголошуючи тривогу, повідомляючи про небезпеку, благаючи про допомогу і т. ін.). — Ви навіщо дзвонили в дзвони на ґвалт? — крикнув Єремія (І. Нечуй-Левицький); Коронний гетьман Потоцький бив на ґвалт про новий бунт, .. та цих накликувань не слухано (М. Грушевський); Драгуни вже з кількох боків оточували село. Парубок щосили ударив на ґвалт (М. Стельмах); Зять побіг до тої господи, де вони вечеряли, і почав кричати на ґвалт, благав рятувати старого (М. Грушевський); Схопився (Юхим), збуджений переляком. Відібрало йому спроможність крикнути на ґвалт, навіть збагнути весь жах становища (Іван Ле); Одбивши ворога, матрос зарепетував на ґвалт (Олесь Досвітній). як (мов) на ґвалт. “Цу-цу, Рябко!” — тут всі, повибігавши з хат: “Цу-цу, Рябко!.. на-на!..” — гукнули як на ґвалт (П. Гулак-Артемовський); Мім, німий раб, .. б’є клевцем по мідяній дошці, сильно, різко, мов на ґвал

не зогля́нешся (не згля́нешся), як (і)... Дуже швидко, непомітно (настане, відбудеться, почнеться щось). — Оце й не зоглянешся, Дмитре, як орати почнемо... (М. Стельмах); — Сухо, тепло, — умовляє далі водій, — чого ще треба? Дощ перейде, дорога протряхне, не зглянемось, як і доїдемо (Ю. Яновський).

нічо́го (бі́льше) не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) (, як) кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т. ін.) ду́рень із сту́пою з ким—чим. Приділяти надмірну увагу тому, хто не вартий, що не варте її. Безпальчиха аж розсердилась: носиться (Наталя) з своїм отцем Симоном як дурень із ступою (А. Головко); — Що ви з своїм Михайлом Васильовичем розносилися як дурень із ступою! — кричав він (Д. Ткач); НОСи́тися як ба́ба зі сту́пою. — Ото не носися зі своєю славою, як баба зі ступою, а бережи (Є. Гуцало).

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т. ін.) (ду́рень (ци́ган, ста́рець)) з пи́саною то́рбою з ким—чим. Приділяти велику або більшу, ніж треба, увагу тому, хто її не вартий, що її не варте, не заслуговує. — Від такого приятеля поли вріж та тікай, а ви з його приятельством носитесь як циган з писаною торбою (Панас Мирний); — Чваниться раз у раз своїм розумом та носиться з тою наукою як старець з писаною торбою (І. Нечуй-Левицький); Носився я з тими листами як із писаною торбою, щиро пишався ними, перечитував (М. Ю. Тарновський).

носи́тися як (мов, на́че і т. ін.) ку́рка з яйце́м з чим. Виявляти надмірну турботу про щось, приділяти надто багато уваги чомусь (перев. незначному). Моя баба носиться тижнів два з тою проскуркою як курка з яйцем (Г. Хоткевич); — Прости мені, Григорію. Це ж не злість, а мій біль вихлюпнувся наверх. Кому він тільки потрібний? Носишся з ним наче курка з яйцем (М. Стельмах).

носи́тися як (мов, ні́би і т. ін.) з пи́санкою з ким—чим. Приділяти надмірну увагу комусь, чомусь. — І ти, хлопче, з тою Оленою носишся як з писанкою! (М. Томчаній).

носи́тися як (мов, ні́би і т. ін.) чорт із грі́шною душе́ю перев. з ким. Приділяти надмірну увагу чомусь незначному. Василинка вислухала, як ластівка потрапила до твоїх рук, і поспитала: — А чого ти носишся з нею як чорт із грішною душею? (Є. Гуцало).

нуль без па́лички. Нічого не вартий, не має ніякої ваги, ніякого значення; ніщо. — Преображенський мені зараз нуль без палички, є значно серйозніші герої дня (Іван Ле); А проти гурту навіть Кваша — нуль без палички (П. Рєзников); Без документа й людина не людина. Нуль без палички — ось вона хто! (А. Дімаров); — Нашій домовленості ціна — нуль без палички! (Д. Ткач). як нуль без па́лички. — Батожчук усе переживе. Наказ той для нього, як нуль без палички (Ю. Збанацький).

обде́рти (обідра́ти, облупи́ти і т. ін.) / обдира́ти (облу́плювати і т. ін.), як (мов, на́че і т. ін.) (ту (молоде́ньку і т. ін.)) ли́пку кого, що. Забрати у когось гроші, майно, коштовності і т. ін., довівши до цілковитого зубожіння; обібрати, обікрасти, пограбувати кого-, що-небудь. Наша пані журилась..: — Обдеруть мене тепереньки (тепер), як тую липку! Моє око всього не догледить (Марко Вовчок); Просто на вулиці грають у карти шулери.., заманюють до гри простачка, щоб обдерти його, як липку (З газети); — Добре! — провадять усі в один голос.— Як липку облупимо (голову) … та й писаря завряд (заодно) (Панас Мирний); Покотилася чутка про Гайдука, що організував банду та й став грабувати і багатих, і бідних: обдирав усіх підряд, наче липку (А. Дімаров); Не від сьогодні ходить чутка, що Володко з Гриньком та обдирають нашу касу, як молоденьку липку (Л. Мартович); Не раз п

обідра́ти (обчи́стити, оббілува́ти і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) бі́лочку (бі́лку) кого. Забрати в кого-небудь якесь майно, багатство, гроші; відібрати все у когось. Покрала вона срібло та золото в офіцера .. Прогнав її офіцер, обідравши, як білочку (Панас Мирний); // Привласнити чуже, збагатитися за чийсь рахунок. Обчистить вона пана, як білочку, хай тільки очі закриє, всі гроші перейдуть до її рук (Панас Мирний); // Змусити кого-небудь дуже витратитися; розорити когось. То ж не бачити Чуплакові своєї рябої корови. Вилікує вона (лікар) його чи ні, а оббілує, як білку (С. Чорнобривець).

обсно́вувати (обпліта́ти, опліта́ти і т. ін.) / обснува́ти (обплести́, оплести́ і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) паву́к кого. Позбавляти кого-небудь свободи дій; поступово підкоряти когось, ставлячи у скрутне або безвихідне становище. Вже вона не даремно так довгі літа до мене прилещувалась, обсновувала мене, мов павук (І. Франко); Ти обснуєш чоловіка, як павук, та й висисаєш із нього кров (Л. Мартович). оплести́, мов му́ху павути́ною. (Василь:) Оплели мене, мов муху павутиною! Коли я тепер відвернусь від Домахи, коли я зречуся мого єдиного сина, то нехай мене Господь покара (М. Кропивницький). обснува́ти павути́нкою. Обснували тебе Павутинкою, Отруїли тебе Міщанинкою (М. Гірник).

он (ось) (воно́) як. Уживається для вираження захоплення, подиву або іронічного ставлення до чого-небудь. — Он воно як! Це дивне діло! Признаться, де вже я не був — Такого дива я не чув… (Л. Глібов); — Ніякого наказу… я не одержував.. — Ах, он як! Розумію. До речі, в штабі це також передбачали (О. Довженко); — Он як! — похопився редактор, нашорошивши вуха (О. Бердник). ось воно́ я́кечки, розм. Чоловік роззявив від подиву рота і стояв так кілька секунд, потім .. блаженно закректав і .. сказав Дорошеві: — Ось воно якечки (Григорій Тютюнник).

о́чі бі́гають / забі́гали чиї, у кого і без додатка. 1. Хто, швидко змінюючи об’єкт спостереження, оглядає відразу багато чого-небудь. Очі його (панича), як миші, бігали, шукаючи куточка, де б заховатися, або вільного проходу, куди б можна б було драла дати (Панас Мирний); // Швидко читати. Обома руками тримає перед очима книгу, і очі його шпарко бігали з рядка на рядок (Ю. Смолич). 2. Хтось виявляє неспокій, схвильованість, роздратування, провину і т. ін. Тільки випещене лице начальника було, як і завжди, сухе, дерев’яне, а в’їдливі очі неспокійно бігали (С. Васильченко); — Багачики галасують, а в самих очі бігають, в голові тривога і хвости попідгинали, як ото цуцики (В. Большак); Збентежено забігали очі в старої .. Проштрикнула вона недовірливим поглядом Марію (Р. Іваничук). о́чі забі́гали, як у сірка́. — Що ж я там нашкодив, ану скажіть? — Ага! Бач — забігали очі, як у сірка (С. Васильченко).

о́чі гра́ють / загра́ли у кого, чиї, рідко кому, які. Хтось перебуває у радісному настрої, збудженому стані і т. ін.; веселий. Вернувся Тимофій уже другим чоловіком: вирівнявся-випрямився, очі грають (Панас Мирний); І що ж? Юнак як юнак, але справжній Стенька: очі йому, як невиїждженому коникові, грають… (М. Хвильовий); В Дарки щоки спалахнули й очі заграли (Леся Українка). о́чі як гра́ють. — Чого се ти так розшарілася? І очі як грають, щоки аж пашать (Панас Мирний). очи́ці так і гра́ють. То закриє (татарочка) личко, то відкриє,— А очиці .. Так і грають з-попід брівок темних! (Леся Українка). очи́ці загра́ли. — Ти вже встав, проснувся? — спитала вона таким любим голосом, що у хлопчика очиці заграли (Панас Мирний). 2. Чий-небудь погляд, вигляд виражає хороший настрій, доброзичливе ставлення до когось і т. ін. Дитячі очі грали радістю і щастям (З газети). о́чі гра́ють до́брим бли́ском

о́чі ма́ло (як) не ви́скочать (не виска́кують) з голови́ (з орбі́т, з ло́ба і т. ін.) у кого, кому і без додатка. Хтось дуже пильно, напружено, збуджено і т. ін. дивиться на кого-, що-небудь. — У мене очі мало з голови не вискочать, так призираюся, щоб вицілити йому (ведмедеві) просто під ліву лопатку (І. Франко); — Солдат!..— рявкає, схоплюючись, лейтенант, і очі мало не вискакують йому з орбіт (П. Колесник).

пла́вом пливти́ (плисти́, ли́нути і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, поли́нути і т. ін.). 1. Рухатися безперервним потоком (про людей). Все більшало людей на вулицях. Плавом пливла колона. Вона все зростала (Ю. Збанацький); // Прибувати у великій кількості кудись або відбувати звідкісь. (Яким:) Народ так плавом і пливе до Хмельницького (Б. Грінченко); Пізньої осені та з першими сніговіями з Харкова на Полтавщину плавом попливли голодуючі (О. Гончар); Плавом поплив людський натовп з шкільного подвір’я (Ю. Збанацький). як плав пливе́. Народ як плав пливе; його (Тихона) сини і батраки знай відважують, а він тільки роздає (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Безперервно збільшуватися, надходячи у великій кількості. Багатство садів, безмежного поля, лісів плавом пливло до княжих .. сусіків (С. Скляренко); Війна принесла великі прибутки, і до Макарової кишені плавом пливли гроші (І. Кочерга).

помина́й як зва́ли кого і без додатка, жарт. Хто-небудь швидко або безслідно зник. Накинув (Чіпка) на плече сірячину і хутко вийшов з хати.— Куди ти, сину? — питає його навздогін Мотря. Та сина — поминай як звали! (Панас Мирний); (Націєвський:) Давай Бог ноги від такого шлюбу. Піду наче у проходку — і — поминай як звали! (І. Карпенко-Карий); — Настю поминай як звали. На другий рік по Коліївщині татари як погнали її в ясир, так і слід захолов (С. Добровольський).

прикипі́ти до землі́. Завмерти, вклякнути на місці від чогось несподівано почутого, побаченого, подуманого і т. ін. — Марії нема. Може, пішла до дівчат… А може… я так і прикипів до землі, жахнувшись несподіваної думки (М. Коцюбинський). як прикипа́ти до землі́. Спускаючись, ми вже майже не балакали, чуйно слухаючи й до болю в очах придивляючись до кожної тіні. Часом, злякана нами, з дерева з шаркотом спурхувала птиця. Ми тоді як прикипали до землі (В. Винниченко).

присо́хне, як на соба́ці, на кому і без додатка, грубо. 1. перев. безос. Загоїться, зникне (про виразки, хвороби і т. ін.); одужає хтось. — А що, Варко, полегшало тобі? — Та присохне, як на собаці (Панас Мирний); — Лягайте завтра в військовий лазарет,— зрадів Лазаревський .. — Ні,— відрубав Шевченко.— Якось викручуватись — це не для мене. Потрусить трохи і минеться, присохне, як на собаці (З. Тулуб). 2. Не набуде розголосу, забудеться (про щось неприємне). Сумна повернула додому Маланка й нікому не похвалилась, що бачила й чула. Нехай вже воно присохне на ній, як на собаці (М. Коцюбинський); Він подумав, що ніхто не бачив, ніхто не знає і все присохне, як на собаці (С. Чорнобривець).

пристава́ти / приста́ти реп’яхо́м (смоло́ю, як (ше́вська) смола́ і т. ін.) до кого і без додатка. Настирливо вимагати чого-небудь від когось. — Що ти від мене хочеш? — Дивись який! Сам смолою пристає, а потім ще й запитує (П. Автомонов); — Жарти жартами, а я оце поїду в Бендери та причепою причеплюсь, реп’яхом пристану до Бичковського, — обізвалася Христина. — Я вже знаю, з якого боку приступити (І. Нечуй-Левицький); Як шевська смола пристав був. Аж мусила з дому тікати через нього (А. Головко); Уступи та й уступи (мундир), каже, я заплачу тобі добре .. Пристав як смола (Я. Баш); (Голос Кряжа:) Та відчепись ти, пристала як муха у Спасівку! (М. Зарудний).

сам не при собі́. 1. Хто-небудь перебуває в стані сильного душевного потрясіння; дуже схвильований чимсь. Увійшла та й стою сама не при собі. Чую, що стара за мене одповіщає (відповідає) (Марко Вовчок). сам як не при собі́. Люди прибігли, говорять, вмовляють. Вона мов і не чує, і не одірвуть од дитини. Чоловік ходить сам як не при собі, свекор аж занедужав (Марко Вовчок). не при собі́. Вона на когось наштовхнулася, хтось сердито зиркнув на неї, але решта, бачачи, що жінка не при собі, відступилася з дороги (В. Речмедін). 2. Не такий як завжди. — А той бідолаха зовсім сторопів від такого доброго дива, і — додому приїхав сам не при собі, і привіз капшук грошей (Марко Вовчок).

се́рце як (ле́две, ма́ло, тро́хи і т. ін.) не ви́скочить (з груде́й) у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь відчуває сильне серцебиття від хвилювання, страху і т. ін. Лежать груші — тут, там, ждуть, а в кожного з нас серце як не вискочить. Господар, сам .. дає.., нікого .. не промине (О. Гончар); Хтось пройшов біля плоту, торкнувся рукою воріт, і серце Христини мало не вискочило з грудей: це ж він, Роман, повернув на її вулицю (М. Стельмах); (Оленка:) Ой, як ви мене злякали, що я й не стямилась! Серце моє трохи не вискочить з грудей (І. Нечуй-Левицький). се́рденько тро́хи з гру́дей не ви́скочить. Яким .. давай рити. А Ольга непритомна, .. а серденько трохи з грудей не вискочить (Григорій Тютюнник). се́рце ла́дне ви́скочити з гру́дей. Половчиха, вирядивши в море чоловіка, виглядала його шаланду, .. її серце ладне було вискочити з грудей, а з моря йшли холод та гуркіт (Ю. Яновський).

си́пати слова́ми (, як (мов, на́че і т. ін.) горо́хом). Говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато. Пані так і сипле словами, хусточкою очі обітре, і руками сплесне (Марко Вовчок); Тверезий — він був тихіший води, нижчий трави, зате, як скинув чарку-другу, де те і завзяття візьметься: бадьориться, хвастається, словами, як горохом, сипле (Панас Мирний); Тим часом Вольчиха сипала словами, наче горохом (І. Нечуй-Левицький). си́пати, на́че горо́хом. (Горлов (взяв трубку):) Ти, браток, полегше б говорив. Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук).

сі́сти, як (мов, ні́би і т. ін.) рак на мілині́ (на мілко́му). Потрапити в скрутне, безвихідне або незручне становище. Це так якось вийшло, що він сів, як рак на мілині (З газети); — А ніяк не йметься віри, що сіли, мов рак на мілкому (Є. Гуцало).

скака́ти так, як загра́є хто. Підкорятися кому-небудь, діяти за чиєюсь вказівкою. — Тепер ви будете скакати так, як заграю! (І. Франко).

скрути́тися, як му́ха на окро́пі. Заметушитися, дуже розхвилювавшись від чого-небудь. — Оце, Манюню, що то значить молодий хлопець .. Як зобачила (побачила) дівчина, то як муха на окропі скрутилася… І сіль розсипала, і страву мало не вилляла (М. Коцюбинський).

слаби́й, як уче́тверо мо́туз, ірон. Вживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (слабий). Він такий слабий як учетверо мотуз (Сл. Б. Грінченка).

стари́й як (бі́лий (Бо́жий)) світ. Дуже давній, споконвічний. — Я вношу (пропоную) тост, старий як світ, а проте вічно свіжий .. най жиє (нехай живе) красота (І. Франко); (Хламушка:) На добраніч. Старе як світ, побажання… Та не віриться мені чогось в добрість цієї ночі… (П. Кочура); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару як світ, .. давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник).

та́нути / ста́нути як (мов, ні́би і т. ін.) сві́чка (віск (на со́нці)). Швидко втрачати сили, здоров’я через хворобу, горе; марніти, худнути. Мама весь час заплакана, їй жалко тата, що тане як свічка (А. Дімаров); Втративши майже всю кров, він (Орлюк) якось немовби втратив злість, засумував і, танучи як віск на сонці, упав (О. Довженко); Скільки вона (Настя) сліз вилила, Боже мій, світе мій! Станула як віск (Марко Вовчок). та́нути як сві́чечка. Танула вона (Настя), як свічечка. Нікого не пізнає, дивиться страшно і все за голову себе хапає (Марко Вовчок).

товкти́ся як у сту́пі. Дуже багато, виснажливо, інтенсивно працювати. Цілісінький день як у ступі товчешся, та ще й виспатись не дають! (Остап Вишня).

труси́тися (ті́патися, тремті́ти і т. ін.) як (мов, ні́би і т. ін.) у пропа́сниці. Перебувати у збудженому, нервовому, хворобливому і т. ін. стані (перев. від страху, нервового напруження). Біла борода Хо труситься від реготу, аж холодний вітер іде від неї, а наш патріот тіпається мов у пропасниці, уявляючи буйною фантазією всі наслідки своєї обіцянки (М. Коцюбинський); Настя тремтіла мов у пропасниці, страшна таємниця відкривалась перед нею, таємниця материного і батькового життя (І. Цюпа).

тут як тут. 1. Дуже швидко, раптово з’являтися у потрібному місці. Заболотний вмикає радіо, і невидимий супровідець наш тут як тут (О. Гончар); Коли дивлюсь — задовго до обходу лікарка моя тут як тут (І. Муратов). 2. Дуже швидко, не гаячись. Приплентався тут як тут і шпигун Бжезіцький (Ірина Вільде).

у бі́лий світ, як у копі́йку, зі сл. стріля́ти. Не туди, куди слід; навмання. Вони (снаряди) стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: — У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Григорій Тютюнник). у бі́лий світ, як у копі́єчку. Десь стріляли з пістолетів (фашисти), .. стріляли навмання, у білий світ, як у копієчку (П. Загребельний).

у борга́х (як у шовка́х), перев. зі сл. бу́ти. Винний багато грошей кому-небудь. Був (колгосп) мільйонером. Та загули ті мільйони. Тепер у боргах як у шовках (З газети).

у чо́му (у чім, як) був. Роздягнений або вдягнений. Аж ось заторохтів на дворі візок… Я, в чім була, схопилась до його на візок. Стара мене благословляє і його (Марко Вовчок).

ходи́ти (як (мов, ні́би і т. ін.)) по стру́нці (по стру́ночці, по ни́точці і т. ін.). Бути дисциплінованим, слухняним, безвідмовно коритись кому-небудь, виконуючи все чітко і без заперечень. Йонька… ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п’явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник); У них (панів) жінки перед мужиками як по струночці ходять (Г. Квітка-Основ’янко); — Ви, звичайно, безвідмовно Ладні вищому годить, Та набридло, безумовно, й вам по ниточці ходить (З журналу). ходи́ти по струні́ (по шнуру́). — Ге-е! — у мене так! — знову опускаючись на місце, сказав Яків,— у мене держись! Сказано по струні ходи — і ходи (Панас Мирний); (Іван:) Гори передо мною, по шнуру ходи! Ото по мені (Панас Мирний).

цвісти́ як мак. Бути у розквіті фізичних і духовних сил. Хлопці їли, дивились на Стеньку, а вона вже цвіла як мак… Д’ех! до чого була струнка та красива молодиця, а очі їй, як у кози дикої, тільки хитренькі трошки (М. Хвильовий). цві́том цвісти́. Багато із названих словосполучень .. усталилися в загальнонародній мові як стійкі, фразеологічні словосполучення типу: цвітом цвісти (Пит. мовн. культури).

чу́тно (чуть), як (коли́) (і) му́ха лети́ть (літа́є, проліта́є) / пролети́ть. Стає дуже тихо. Народ, що досі переговорювався, зразу замер-затих, чутно бул