ЯБЛУКО

го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти. 1. Дуже багато людей, надзвичайно людно. — В дворі упасти голці ніде — Всі нетутешні, всі чужі (М. Руденко); На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев’яному помості витинає духовик (М. Рудь). не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий). ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Ю. Тарновський). 2. Дуже тісно. Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то Різдвом, не то Великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах); А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко). й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи,

на вербі́ гру́ші, жарт. 1. зі сл. наговори́ти, набала́кати і т. ін. Нісенітниці, дурниці. (Ївга:) Наговорить (писар) на вербі груші! Та він .. рад Левка живого з’їсти, бо хоче, щоб я замість Левка та пішла за нього! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші..,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький); Наказав на вербі груш (Сл. Б. Грінченка). на вербі́ гру́ші, а на оси́ці кисли́ці. — Вже ви, мамо, наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці (І. Нечуй-Левицький). що на вербі́ (й́) гру́ші росту́ть. Він набалакає, що на вербі груші ростуть! (Укр.. присл..); — Годі тобі, дівчино; Шпак нісенітницю таку тобі розкаже, Що й груші на вербі ростуть! (Л. Глібов). тако́го, що на ве́рбі гру́ші, а на сосні́ я́блука росту́ть. Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть! (Марко Вовчок); // Неправда, брехня. А може, то така правда, Як на вербі груші
я́блуко ро́збрату (чвар), книжн. Причина ворожнечі, суперечок, незгод між ким-небудь. — Який же ви талісман на щастя, Марто? — посміхнувся Коваль, кинувши в бік обох Комаренків: — Ви справжнє яблуко розбрату, не встигли прийти, а вже викликали цілий бунт (В. Собко); Дуже вже гарною родиться дівчина, коли стає яблуком розбрату (В. Минко); Єдиним яблуком чвар, коли так можна висловитися в даному випадку, між Самусями й Щусями було глинище, зване Карповим яром (П. Загребельний).