ЩЕРБАТИЙ

до копі́йки (копі́єчки). Повністю, все, нічого не залишаючи (про гроші). Посилав (Багіров дружині) усе, до копійки, що платила йому армія (О. Гончар); — Ні, я звідси не піду, поки мені до копієчки не буде заплачено (Панас Мирний). до щерба́тої копі́йки. Він вивернув усі шістнадцять кишень.., виклав усе, до щербатої копійки (В. Бабляк).

(і (ні, ані́)) копі́йки (зла́маної (мі́дної, щерба́тої)) (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю у кого і без додатка. Хто-небудь не має грошей, дуже бідний. — Куди я піду, коли в мене копійки нема за душею,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький); — Та що ж ви візьмете, коли в мене й копійки зламаної нема за душею! (М. Коцюбинський); — Віддай хоч попереду те, що винні зосталися.— Копійки мідної за душею немає, батюшка (Панас Мирний); Навіть у 1921 році, коли в нас люди орудували мільйонами, в дядька Володимира, як він казав, не було за душею і щербатої копійки (М. Стельмах); — Не клясти я тебе прийшла, я за своїм прийшла. Зглянься ти на Бога… Празник святий іде… Ти ж будеш і їсти, і пити, а тут за душею шеляга немає (Панас Мирний).

і (ні, ані́) (ла́маного (щерба́того, залі́зного і т. ін.)) шага́ (ше́ляга). 1. зі сл. не ма́ти, не да́ти, не взя́ти і т. ін. Зовсім нічого, ніяких грошей. (Тетяна:) Щаслива ти. (Настя:) Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (М. Кропивницький); — Як же вмер (багатий крамар) і три його сини стали ділитися худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (О. Стороженко); (Юда:) Та що ж би розпочав я — голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка); — Так і з людьми буває. За деякого на око ти й шеляга не дав би, а на ділі він гарний чоловік (Б. Лепкий); (Настя:) Не дали тобі ані шеляга (М. Кропивницький). 2. Зовсім немає грошей. — Туреччина вимагає, щоб ми їх (сорок мільйонів) сплатили, а в державній скарбниці — ані шеляга (З. Тулуб). в кише́ні ані́ шага́. — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага (І. Нечуй-Левицький)

лиха́ (гірка́, щерба́та і т. ін.) до́ля 1. чия. Хто-небудь нещасливий, безталанний. — А давно ж вони (Лящі) померли, бабусю? — Давненько, моє серце ..— Се, мабуть, чи не до них (до Лящів) ішла? — До їх, бабусю, та лиха моя доля (Марко Вовчок). лиха́я до́ленька. Над Іквою було село, У тім селі на безталання та на погибель виріс я. Лихая доленька моя! (Т. Шевченко). 2. Горе, нещастя. — Рідний брат мій в Америці, Марко. Ще до визволення Галичини пішов світ за очі. Лиха доля погнала (І. Цюпа); Тогді (тоді) найбільш нам допікає, коли зла доля однімає, Що в нас всього миліше єсть (І. Котляревський).

на (щерба́тий) гріш. 1. Дуже мало; трохи. На гріш вип’є, а на карбованець галасує (Укр.. присл..). 2. із запереч. Зовсім, абсолютно і т. ін. В очі вчитель їдкий, мов товчений перець, поваги до сану й на щербатий гріш не покаже, а зате який позаочі! (М. Стельмах).

не ва́ртий (не варт) (і) (ла́маного) гроша́ (карбо́ванця, (щерба́тої) копі́йки, шага́, ше́ляга, (мі́дного) п’ятака́) (в база́рний день). 1. Нікчемний, зовсім поганий, ні на що не здатний (перев. про людину). В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (І. Франко); Сам я — людина паскудна, ламаного гроша не варта в базарний день (В. Логвиненко); І все через того бахура, що й сам з шкурою не варт карбованця!.. (М. Коцюбинський); Хто не знає, не плекає, не береже мови своєї матері, — матері-українки, матері-росіянки, естонки, казашки, француженки, — той і ламаного шеляга не варт (З газети); Обурювало Карпа Сидоровича те, що якась там Варка,.. яка, на його компетентний погляд, мідного п’ятака не варта, так оця Варка задрипана насмілилася жити в покоях його зятя (М. Хвильовий). 2. Який не має ніякої цінності або втратив своє значення; який не заслуговує на увагу. Звичайно, всі дурниці про вплив дядька на племінницю і про вико

не ма́ти (й) копі́йки (гроша́, нічо́го і т. ін.) за душе́ю. Бути бідним, без грошей, без засобів до існування. Ця компанія нагадала ті дні, коли він, не маючи копійки за душею, плавав з Казані до Астрахані на вакації (В. Канівець); Помітивши до себе увагу, старий скупо посміхнувся: — То й гроша не мав за душею, а тепер — двадцятьп’ятьтисячником (двадцятип’ятитисячником) став. Чув про таких? (П. Панч); — Ви знали, що я учитель, а не землевласник чи фабрикант, у мене тільки й всього, що ота нужденна місячна платня та борги, за душею гроша не маю про чорний день (О. Ткачук). не ма́ти гроша́ щерба́того в кише́ні. — Він трошки випив…— догадується з гурту хтось.— За що? Гроша щербатого в кишені не має! (В. Бабляк).

щерба́та копі́йка; щерба́ті копійки́. Дуже малі, мізерні гроші. — Замулила їм очі та щербата копійка, що лежить в кишені бідного чоловіка (Панас Мирний); Митець на свої щербаті копійки та на кошти друзів побував у Києві й на Чернечій горі (З газети).

щерба́тої (зла́маної, ла́маної і т. ін.) копі́йки, зі сл. не да́ти, не заплати́ти, нема, не ма́ти і т. ін. Зовсім нічого (про гроші). — Заплатіть мені,— каже наймит.— Заплатити? Та я тобі, злодію, щербатої копійки не дам! (Марко Вовчок); Годі тепер вчитись! Буде... і так розуму набрався (син). Копійки щербатої не дам (Панас Мирний).