Фразеологічний словник української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш [Щ] Ю Я
ЩЕДРОТА

від щедро́т чиїх, зі сл. дава́ти, дарува́ти і под. За чиїмись бажаннями або можливостями. — Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка,— відказав, потерпаючи, Вересай (Ф. Бурлака); — Яку ти хочеш сукню, я тобі можу подарувати від щедрот моїх (З журналу).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЩЕДРОТА


матиме такий вигляд: Що таке ЩЕДРОТА