ШУКАЧ

шука́ч приго́д. 1. Мандрівник, який здійснює пошуки кого-, чого-небудь. Тоня і досі не може збагнути, що сталося з цим судном… Привели моряки його, кинули в затоці й пішли собі, розпаливши апетити степових шукачів пригод (О. Гончар). 2. Людина авантюристичних нахилів. Браун став хрестоносцем. Це припало до вподоби гонористому шукачеві пригод (А. Хижняк).