ШУКАТИ

(вдень) з вогне́м (зі сві́чкою, зі свічка́ми) не знайти́ кого, чого. 1. Важко чи неможливо щось відшукати. — Ой, не знаєте ви отця Софронія! — крутив головою Ярошенко.— Побачите, половину скарбів запахторить так, що і з свічками не знайдеш (В. Речмедін). 2. Що-небудь дуже рідкісне, виняткове. Цієї книжки сьогодні вдень з вогнем не знайти (З усн. мови). хоч уде́нь із сві́чкою шука́й — не зна́йдеш. — Я й справді робітник, яких хоч удень зі свічкою шукай — не знайдеш (Є. Гуцало).

тре́ба з сві́чкою вдень (се́ред (бі́лого) дня) шука́ти (вишу́кувати) кого, що. Хто-, що-небудь трапляється дуже рідко. Що будете робити, коли старовина так витрачується, що треба її з свічкою удень вишукувати?! (Панас Мирний); — Таких диваків, як ти, на світі дуже мало, їх треба з свічкою серед білого дня шукати (М. Ю. Тарновський).

шука́ти вчора́шнього дня, ірон. Марно сподіватися повернути те, чого вже нема. Ходить він по подвір’ю, никає, то в садок подасться, постоїть під деревом і знов у двір, немов учорашнього дня шукає… (М. Коцюбинський); Макеїч уже зібрався йти і чекав тільки Нестора, а Нестор усе ще наминався, застрявши в своєму курені, шукаючи між торбами вчорашнього дня (О. Гончар); Юхим не дивився людям у очі, для чогось перебирав порожні мішки, заглядав за двері ..— Батьку, вчорашнього дня шукаєш? — запитав Василь (С. Чорнобривець).

шука́ти го́лку в сі́ні (в соло́мі). Неможливо знайти, виявити. Григор усе тупцявся. Питати (про дівчину) без імені — голку в соломі шукати. На глузи піднімуть (Є. Гуцало). шукай го́лку в сі́ні. Зібрався й пішов світ за очі. Зник у тайзі, шукай голку в сіні (В. Канівець).

шука́ти кі́стки в молоці́. Вередувати, вимагати чогось неможливого, прискіпуватися до чогось. Скільки разів було так, що Владко вередував, шукав кістки в молоці, як говорилося, але як тільки з’являлася панна “Шонька”, дитина ставала наче зовсім іншою (І. Вільде).

шука́ти (лови́ти, доганя́ти) / злови́ти (пійма́ти) ві́тра в по́лі. 1. тільки наказ. форма. Безслідно зникнути, так, що марно й шукати. — Що ж то буде за чудасія? — Так, нічого: підхоплю тілько (тільки) на сідло отсю кралю, та й шукай вітра в полі. Махнем з побратимом навпростець до Чорної гори (П. Куліш); — Візьму його з собою, дам сапу в руки, покрутиться біля мене, а тільки відвернулась, уже лови вітра в полі! (О. Гончар); —Ха-ха-ха,— реготав професор,— вони (Яринка і Крайнєв) полетіли, ловіть вітра в полі (В. Собко). 2. Здійснювати безрезультатні пошуки кого-, чого-небудь. — А що гестапівці знайдуть (друкарську машинку)? — скрикнула Тамара.— Нехай шукають вітра в полі,— задиристо випалила Женя (А. Хижняк); (Лука:) Повернуся раніше від інших .. Одчиніть мені тихенько двері. Я ляжу, а вони хай шукають вітра в полі (Я. Галан); Але тут почув Бертольдо, як озвався голос долі: “Гей, біжіте, панські слуги, Та зловіте вітра в полі” (Ле

шука́ти себе́. Виявляти, визначати власне покликання. Вже приїхавши з Берліна, де він учивсь в художній школі, Довженко почав шукати себе (Ю. Яновський).