ШТАНИ

без штані́в під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон. Бути зовсім малим, в дитячому віці. Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети). без штанці́в під стіл бі́гати. (Глушак:) Худякова я знав, коли ти ще без штанців під стіл бігав (О. Довженко).

полата́ти штани́ (жупа́н, капта́н і т. ін.) кому. 1. Сильно побити кого-небудь. — Чуєш, корчмарю, опришки чекають. Як маєш гроші, то давай сюди, бо відберуть та ще й кафтан тобі полатають (Казки Буковини..). 2. Покусати кого-небудь (про собак). Повертався парубок від дівки пізно, собаки напали і штани полатали (З усн. мови).

протира́ти (проси́джувати) / проте́рти (проси́діти) штани́, зневажл. Довго перебувати де-небудь (перев. про навчання в школі або про сидячу роботу). Ми протирали штани на шкільній парті (І. Микитенко); Всю війну я провів у Казахстані.., мамаша мала втіху, що я з бронею в кишені просиджую штани в заводській лабораторії (Н. Рибак).

як (мов, на́че і т. ін.) (той) реп’я́х (до кожу́ха (до штані́в, у соба́чий хвіст і т. ін.)), зі сл. пристава́ти, чіпля́тися, ли́пнути і т. ін., жарт. Настирливо, уїдливо, настійно. Гмиря аж скипів.— І чого ти до мене причепивсь як реп’ях! (А. Головко); — Друга б, здається, бачивши, що я від неї, і собі б від мене, і чудово б було; так ні, липне, як той реп’ях (М. Кропивницький); Роями цілими вони глотилися (товпилися) по селу, швендяли по полю, по хатах. До каждого (кожного) ґазди приставали, мов реп’яхи до кожуха (І. Франко); Пізніше, правда, вже не покрикував (інженер), зате чіплявся, як реп’ях до штанів (М. Ю. Тарновський); От, думай собі, причепився (Квасоля) як реп’ях дурноголовий (О. Донченко); — Не кажи так, Федю… Який він мені жених? Чіпляється, мов реп’ях, Доброго слова не слухає, а плюнути межи очі не насмію (С. Добровольський); — Ет,— втомлено махнув рукою Терентій.— Вчепився в дурне слово, наче реп’ях у собач