ШАПКОБРАННЯ

на шапкобра́ння, зі сл. прийти́, приї́хати і под. Наприкінці чого-небудь; запізно. — Але, Фесю, їй-богу, ми прийдемо до церкви на святе “шапкобрання”! Вбирайся мерщій (І. Нечуй-Левицький); (Параска:) Та ми ж пішки поспіємо на шапкобрання. Так буде, як у ту неділю: люде (люди) з церкви, а ми в церкву (І. Карпенко-Карий).