Фразеологічний словник української мови
ЧОРНИЙ

видава́ти / ви́дати бі́ле за чо́рне. Виставляти що-небудь іншим, зовсім протилежним. Він оберігав від інших свій ще не до кінця перевірений винахід і вважав, що найкращий спосіб для цього — видавати біле за чорне (З журналу); Наші недруги із шкіри пнуться, аби видати біле за чорне й навпаки (З газети).

держа́ти (трима́ти) в чо́рному ті́лі кого. Суворо поводитися з ким-небудь, позбавляти волі, свободи дій. Куррадо велів ув’язнити винуватців у різних місцях, наказавши держати їх у чорному тілі (Переклад М. Лукаша); Їх (узбеків) не вчили, забороняли, не давали можливості вчитись, тримали в чорному тілі, бо темну людину краще обдурювати (Іван Ле). трима́ти в найчорні́шому ті́лі. Тримав (Юхим) її в найчорнішому тілі і водночас тремтів і божеволів від однієї думки, що хтось зазіхне на єдине його багатство — на вроду дружини (В. Речмедін).

наганя́ти (наго́нити) / нагна́ти чо́рну хма́ру на кого. Псувати настрій кому-небудь; засмучувати когось. Було видно, що старий Коваль не в настрої.., оцей виїзд молодих нагнав на нього чорну хмару (В. Кучер).

перебива́тися з хлі́ба (з ю́шки) на во́ду (на сіль, на квас). Бідувати, терпіти нестатки. Коли батько так-таки і не розбагатів… Та, ну хіба воно зберешся, коли з хліба на воду перебиваєшся (Нар. опов.); Так і жили Гулущуки — з хліба на воду перебиваючись (С. Чорнобривець); Мусіла (мусила), значить, його дружина перебиватися з хліба на сіль та жити в неможливих злиднях (М. Хвильовий); Жив я в часи мого студентства, як водиться, на краю міста і, як і більшість моїх товаришів, перебивався з хліба на квас (Г. Хоткевич); Не вірилося, що тут жили споконвічні наймити і бідарі, перебиваючись з юшки на воду (В. Кучер). перебива́тися на чо́рному хлі́бі. Він неохоче брав з собою дружину, бо знав, що вона розкидає всю свою і його платню на всілякі непотрібні речі та ще й боргів наробить, а потім півроку треба буде перебиватись на чорному хлібі і сплачувати крамарям за їхні залежані, браковані товари (О. Ткачук).

про (на) чо́рний день; про (на) чо́рну годи́ну. На випадок крайньої скрути; про запас. Сестра .. вийняла з скрині тридцять карбованців, останні гроші, які вона про чорний день ховала від свого недбалого чоловіка, оддала братові (Панас Мирний); — У мене там про чорний день збереглося трошечки картопельки (В. Речмедін); Він (Варчук) переселився на хутір, обріс земелькою, грошенят на чорний день в землі схоронив (М. Стельмах); — Ті гроші я берегла про чорну годину (І. Франко); — У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки… на чорну годину (Л. Мартович).

те́мна (чо́рна) пля́ма. Що-небудь негативне, яке ганьбить кого-, що-небудь. Пригода, який був досі темною плямою на совісті бригади, так раптово зробив крутий поворот і, мовби нічого не трапилось, став поряд з усіма, як рівний з рівним (М. Ю. Тарновський).

(чо́рна) кі́шка пробі́гла; (чо́рний) кіт пробі́г між (поміж) ким. Хто-небудь посварився з кимсь, між ким-небудь виникла незгода, склалися напружені стосунки. Побачивши Колу, він повернув у хвіртку,— давно між ними чорна кішка пробігла (О. Кундзич); — Скажіть, Євгене Панасовичу... чому Настя мене цурається?.. Який це кіт пробіг поміж нами? (В. Речмедін); (Семен (тихим голосом):) Між мною і вами, учителю, пробіг чорний кіт (Я. Галан).

чо́рне ді́ло; чо́рна спра́ва. Підступні вчинки, які викликають огиду, осуд. Коли мадяри хотіли підпалити село, почали партизани по них стріляти .. Мадярські катуни не встигли зробити своє чорне діло (Нар. опов.); Аж кров мені в обличчя пахнула, як здумав, на яке чорне діло мало згоди не дав (Ю. Мушкетик).

чо́рне сло́во. Лайливий вираз. — Чорти б тебе взяли! — вилаявся він чорним словом (З усн. мови).

чо́рний во́рон. Машина, в якій перевозять заарештованого. Перед нами по селах ходили якісь люди, підмовляли в партизани, а після них з’явився чорний ворон. Діти залишились сиротами, а жінки та матері ламають рученьки, рвуть на собі коси... І через тих нам теж нема віри (В. Земляк); Чорний ворон.. Повитий серпанком жаскої слави... (І. Багряний); А вранці його знову посадять до чорного ворона та й одвезуть спершу до в’язниці, а тоді вже до табору (А. Дімаров).

чо́рні дні. Дуже важкий час, сповнений неприємних клопотів, страждань, нужди і т. ін. Чорні дні переживав плацдарм. Кожен з бійців знав, що небезпека подвоїлась (О. Гончар); Для Терентія Павловича настали чорні дні. По цілій добі лежав він непритомний (В. Москалець). чо́рний де́нь. Не сама я ходила, Водив мене чорний день .. Завдав мені три жури (Укр.. пісні).

(чо́рні) хма́ри збира́ються (нависа́ють, ску́пчуються і т. ін.) / зібра́лися (нави́сли, ску́пчилися і т. ін.) над ким—чим, навколо кого—чого. Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Вони (онуки Мономаха) данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою (Львовом) уже збиралися тоді (Д. Павличко); — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (М. Зарудний); Чорні хмари Другої світової війни скупчувалися над земною кулею (З журналу). згу́щуються важкі́ хма́ри. Василеві було дуже важко. Йому здавалось, що навколо нього згущувались важкі хмари (П. Панч). над голово́ю (голі́вонькою) збира́ються (чо́рні) хма́ри чиєю, кого. Над головою Василини збиралися чорні хмари (І. Нечуй-Левицький); Над Федьковою ясною голівонькою збиралися хмари (А. Дімаров). нависа́ють грозові́ хма́ри. Батько прикипів поглядом до

як (мов, на́че і т. ін.) (чо́рний) віл на но́гу наступи́в. Дуже засмучений, невеселий. — Чого ти, Дмитре, такий, наче тобі чорний віл на ногу наступив? (Є. Гуцало).

як (мов, ні́би і т. ін.) (чо́рна) хма́ра (ту́ча). Дуже сумний, похмурий, невеселий, невдоволений. — Парубок той був як парубок: усіх веселив, умів сказати й приказати, робота горіла в руках. А зараз ходить як чорна хмара: неговіркий, робить через пень у колоду (М. Лазорський); Усі нервувалися. Абрум ходив мов хмара (Г. Хоткевич); — Учора в них із князем Святославом була мова. Преосвященний із неї вийшов мов чорна туча (Валерій Шевчук). як хма́ра грозова́. Місяць ходив Йонька як хмара грозова (Григорій Тютюнник).

як (чо́рний) віл (у ярмі́), зі сл. роби́ти, працюва́ти і под. Дуже важко, надмірно. Сам робив як віл чорний і Мотрю “запріг” — аби здужала, без випрягу (А. Головко); Ладний був до господарства її Стефан.. Робив як чорний віл (С. Чорнобривець); Сливе дві неділі робила Олександра як віл у ярмі. Потому охота до праці щезла, а дедалі почала вона ходити й до корчми (М. Коцюбинський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЧОРНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ЧОРНИЙ