ЧОЛОВІК

Бо́жий чолові́к, заст. Паломник, прочанин; юродивий. Божий чоловік положив Петрусеві на голову руку да й каже: — Добрий козак; по батькові пішов (П. Куліш); — Данила Бульбаша не знали? У Божого чоловіка прикинувся — почав ходити і влітку і взимку босий (П. Панч).

як оди́н. 1. перев. з дієсл. Одностайно, дружно. — Тисяча солдатів, як один, зірвали гвинтівки з плеч і приставили їх до ноги (Ю. Смолич); Як один, всією громадою постановили Піски не пустити козаків у село (А. Головко); І б’ють гармати як один! (Ю. Яновський). як оди́н чолові́к. Ще хвилина — і враз, як один чоловік, ринула (купка чумаків) на розбишак (М. Коцюбинський). 2. Без винятку, всі. Всі полягли як один, тільки зброя та диски лишились (Леся Українка); Русалки, вбрані мов на свято, Постали — гожі як одна (П. Грабовський); Разом усміхнулися всі одинадцять співробітниць, усі як одна... (В. Логвиненко); Ці (бійці) — як один — в новому обмундируванні (О. Гончар). як оди́н чолові́к. Козаки заступились і за народ, і за свою віру .. І козаки піднялись як один чоловік (І. Нечуй-Левицький). 3. Чимсь схожі між собою (перев. позитивними якостями, рисами); однакові. Усе парубоцтво — як один.<