Фразеологічний словник української мови
ЧОБІТ

би́ти но́ги (рідше чо́боти). Іти, ходити куди-небудь, перев. даремно. — За селом, уже на вигоні .. він сказав: — Попрощаємось, мамо, чого вам бити далі ноги (Г. Коцюба); — Нема Тамари,— сказала (мати) відчужено.— До міста подалась.— Давно? — запитав він, уже жалкуючи, що марно бив ноги (Є. Гуцало); // Часто бувати де-небудь. — То чого ж маєш бити чоботи на наш куток? Тільки жениха мого, коли трапиться, відіб’єш? (М. Стельмах). би́ти свої́ми нога́ми. — Бачили б ви мене, коли б мала я сюди своїми ногами бити (Ірина Вільде).

два чо́боти — па́ра (на одну́ но́гу). Схожі між собою чим-небудь (перев. негативним); варті один одного. — Чому у тебе розладилося з Насткою?.. Вона легковажна. Виходить, ви — два чоботи — пара (П. Автомонов); — Льонці Галя сказала, що вони з Юликом “два чоботи — пара” (Ю. Мушкетик); Згадався Конопельський. От звести б їх з Фредом, от би компанія була, два чоботи на одну ногу (Ю. Збанацький). па́ра чобі́т на одну́ но́гу. — А в чому ж справа? — Справа дуже проста. Зібралися ми з Федором Андрійовичем — пара чобіт на одну ногу. В нього рідня, а в мене теж (Ю. Збанацький).

кива́ти па́льцем у чо́боті. Нишком, крадькома погрожувати кому-небудь; гудити когось, не виявляючи відкрито свого невдоволення. Останнім часом постійно критикували нашого агронома на правлінні, а він слухав і кивав пальцем у чоботі (З усн. мови).

креса́ти підко́вами (підкі́вками, чобітьми́ і т. ін.). 1. Танцювати з запалом, з натхненням. Танцювали вже із добру годину, а Чайченко усе сидів собі та тільки дививсь, як другі підківками крешуть (Марко Вовчок). 2. Енергійно, бадьоро йти. Всі найтяжчі хлоп’ячі речі — на возі; за возом — креше чобітьми сільська ватага (С. Васильченко).

лиза́ти халя́ву (чо́боти, череви́ки і т. ін.) кому, у кого, зневажл. Підлабузнюватися до когось, догоджати комусь, принижуючи власну гідність; підлещуватися. Стояли ліктори, а цар.. Самодержавний государ! Лизав у ліктора халяву, Щоб той йому на те, на се… Хоч півдинарія позичив (Т. Шевченко); — Завжди так: поки їм треба, вклоняються, чоботи лижуть, а потім за собаку мають (З. Тулуб); — Ще будеш мені в ноги падати, будеш чоботи лизати (М. Стельмах); — Ех… Таких, як він, дуже й дуже мало на світі. Ти сьогодні побачила. Вечірко черевики йому лизав (Ю. Мушкетик); — Свої пани ще гірші! Брат поневолив брата, козак такого ж козака і, щоб не втратити цих привілеїв, патинки лиже кожному, хто дав йому те право!.. (Василь Шевчук).

лі́зти (рідше зала́зити) з чобітьми́ в ду́шу чию, кому і без додатка. Грубо, безцеремонно втручатися в чиїсь справи, в особисте життя. Число співчуваючих .. Виросло до незрозумілих розмірів, і все то (те) приїздило, лізло з чобітьми в душу, задавало нескромні питання (Г. Хоткевич); І кинулись цілою сворою по всіх усюдах, .. одні одним з чобітьми в душу залазять (І. Франко).

підгорта́ти / підгорну́ти під чо́біт кого. Ставити кого-небудь у повну залежність, підлеглість. Завзята, енергійна жінка може будь-якого чоловіка підгорнути під чобіт (З газети). підгорну́ти під чобіто́к. — Оце сердешний Охрім ускочив! Так, виходе (виходить) вона його добре під чобіток підгорнула? — озвалася пані (Дніпрова Чайка).

під чо́біт чий, кого, зі сл. потрапля́ти. У цілковиту залежність до кого-небудь, під чиюсь владу, чий-небудь гніт. — Там, в Україні, наші рідні потрапляють під чобіт бридкого жовніра Станіслава Жолкєвського… (Іван Ле).

під чо́ботом чиїм, кого, зі сл. бу́ти, жи́ти і под. У цілковитій залежності від кого-небудь, під чиєюсь владою, чиїм-небудь гнітом. — У нас спільний ворог — самодержавство. Отже, й спільна мета: здобути волю всім народам, що стогнуть під його чоботом,— сказав Крулікевич (З. Тулуб); Композиційно точно й емоційно в романі (В. Собка “Вічний вогонь”) виписано картини виходу наших військ на українську землю, яка стогнала під чоботом гітлерівців (М. Логвиненко).

потягну́ти но́ги (чо́боти) куди. Повільно, ледве переступаючи, піти. Хто таки й потягне ноги до хати чи в клуню на ночівлю, а хто .. тут на землю біля призьби повалиться у втомі (А. Головко). потягну́ти свої́ важкі́ чо́боти. Андрій Перекат мить постояв, потім повільно, вже відчуваючи втому, потягнув додому свої важкі чоботи (В. Собко).

стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т. ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т. ін.). Довго ходити, добиваючись чого-небудь; попоходити.. (Макар:) Ще не одну пару підметок стопче (Артем), поки дійде до генерала (І. Корнієнко).

топта́ти но́ги, жарт. Даремно ходити. Прийшов ні за чим, пішов ні з чим: нічого і питать — шкода ноги топтать (М. Номис). топта́ти чо́боти. (Храпко:) Так і ходитимеш, чужі пороги оббиватимеш. Воно ж тобі нічого — тільки чоботи топчеш, а другим — час гаєш (Панас Мирний).

як (дра́ний (діря́вий)) чо́біт, зі сл. дурни́й. Дуже, надзвичайно. — Ото я дурний як чобіт,— воркотів сам до себе Іван, сидячи знов з люлькою в зубах на лавочці (І. Франко); — Дурний ти, Вікторе, як драний чобіт,— відповів на те Твердохліб і, сплюнувши, пішов геть (І. Цюпа); (Терешко:) Ой, Грибок, дурний ти як дірявий чобіт.. Час уже своєю головою думати (М. Зарудний).

як (ше́вська) смола́ (до чо́бота (до кожу́ха)), зі сл. причепи́тися, пристава́ти, чіпля́тися і т. ін. 1. Дуже, надто. Пан сотник поглядав на Розумиху і приємно всміхався...— Я чув, що вам прислали таку цінну робу (сукню), якої ще не мала й жінка пана Наришкиіна: одягнете тую робу, а до неї зараз же причепиться, як шевська смола, і пиха, і бундючність (М. Лазорський); — Що ж він, переслідував тебе з своїми домаганнями? — Як шевська смола пристав був. Аж мусила з дому тікати через нього (А. Головко); Заміжня дочка для батька — одрізаний шматок хліба, а вона чіпляється, як смола до чобота! Є чоловік,— чого ж ще? (Грицько Григоренко); (Храпко:) А почім ти знаєш, що то він (Передерій причепився)? (Тхориха:) Ще б не знати, коли він причепився, як шевська смола до кожуха! (Панас Мирний). 2. Невідривно, невідступно. Вони (есесівці), як шевська смола, тягнуться за нами вдень і вночі, але вперто уникають рішучих дій (І. Головченко та
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЧОБІТ


матиме такий вигляд: Що таке ЧОБІТ