Фразеологічний словник української мови
ЧИ
(або́ (чи, хоч)) пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Куліш); — Чи добудемо волі, чи ні, а гіршого пекла, як у нас дома, і на тому світі не зазнаємо! .. — Істинно: голий дощу боїться! Пан чи пропав, нам вибирати нема з чого,— провадив уже різко фурман (М. Старицький); — А-а, ризикну. Пан чи пропав, а підпишуся так, як того деякі альтернативники бажають (З журналу); — Візьмемо коси на плечі і в саму Таврію чи в Молдову. Там хоч пан, хоч пропав (М. Стельмах).
не всі вдо́ма (до́ма) у кого. Хто-небудь дурний, недоумкуватий. (Андрій:) Факт той, що всі у мене вдома вважають, видно, що у мене не всі вдома! (З. Мороз); Вояк витріщеними очима видивився на Спориша, як на чоловіка, у якого не всі дома (І. Франко); — Ну, та то вже, мабуть, якийсь виродок з їхнього стану, самі ж бо про неї кажуть, що не всі дома (Дніпрова Чайка). (чи) всі вдо́ма (до́ма)? — Гайворон виступив на правлінні проти плану сівби, який затверджений для їхнього колгоспу. — У нього всі вдома? — зі злом спитав Бунчук (М. Зарудний); — Як він там у вас... Чи в нього всі дома? — покрутив пальцем становий коло чола. — Зайця, часом, в голові немає?.. (М. Коцюбинський).
ні (чи) світ ні (чи) зоря́. Дуже рано. На другий день ще ні світ ні зоря, як одрадяни кинулися до Марининої хати (Панас Мирний); — Ні світ ні зоря, а Харитон поспішає на рибальство (Ю. Збанацький); Чи світ чи зоря, вже й повставали (Ганна Барвінок).
пе́вною (яко́юсь, тіє́ю чи і́ншою і т. ін.) мі́рою. Частково, трохи, все-таки і т. ін. І не гадай, що кольори, якими оздоблено речі, Певною мірою відповідають забарвленню власних Первопочатків, з яких утворилась матерія їхня (М. Зеров); Це певною мірою породило благодушні настрої як у місцевих органів влади, так і в населення (З газети); Велич наростаючих подій і усвідомлення того, що ці неймовірні події якоюсь мірою залежать від нього безпосередньо, сповнювало Хому новою, не звіданою досі гордістю (О. Гончар); Майже в кожному нормативному словнику сучасної мови відображені більшою чи меншою мірою діалектизми або обласні слова (Рідне сл.).
ра́но чи пі́зно. Неодмінно, у будь-якому випадку (про те, що має обов’язково відбутися, здійснитися і т. ін.). Все жде його, все вірить, що рано чи пізно повернеться він і визволить її з Гаркушиного полону (О. Гончар); Cерце Прохорове наливалося безсильною злістю на тих людей, які рано чи пізно, а, мабуть, спробують посягнути на його добро (А. Шиян); Тарас Шевченко передчував, знав і розумів, що, рано чи пізно, йому не минути сутички з царатом (З газети). рані́ше чи пізні́ше. Варвара розуміла, що .. її зустріч з Лажечниковим була неминучою; раніше чи пізніше вона мала його зустріти (Л. Первомайський).
ско́ком чи бо́ком; то ско́ком, то бо́ком. По-різному, різними способами. Якось скоком чи боком до нашої творчості знову почала притулятись безконфліктність чи дрібноконфліктність (З газети). то бо́ком, то ско́ком. — Як поживаєш? — А так собі — то боком, то скоком (Укр.. присл..).
так чи іна́к (іна́кше). 1. У той чи інший спосіб; в будь-якому випадку. В своїм оповіданні вона (баба) багато наплутала. .. Так чи інак, а щось же її допровадило до такого нещасного стану (М. Коцюбинський); Мало розважила ця звістка Луценка. Так чи інак, а все-таки він вигнанець з рідного села й не раз, а двічі (А. Тесленко); Тепер вони (фашисти) знали, що він загине так чи інакше: або сконає сам, змучений спрагою, розкльований птицями, або впаде під кулями, відстрілюючись до останнього, коли на нього наступатимуть (О. Гончар); Він ще сам ледь віддихався й хворобливо розважав: чинитиме над ним Боярин командирський суд за боягузтво, чи не чинитеме? Так чи інакше, але Панько Гурович Лиштва знайде, як виправдатись (В. Логвиненко). 2. Неодмінно, за будь-яких умов, незалежно від обставин; все ж таки. — У Собакаря коник добрий. Так чи інак він повинен незабаром повернутись (С. Добровольський); Так чи інакше вона (Лариса) повинна знати,
так чи не так. За будь-яких умов і обставин; все ж таки. Так чи не так, а з Надькою нібито в нього йшлося до шлюбу, та чомусь не склалося щастя (О. Гончар).
так чи сяк. У той чи інший спосіб; якось. Мені вже хотілось би так чи сяк заспокоїти зарозумілу цікавість авторову (М. Коцюбинський).
у тій чи і́ншій (де́якій, пе́вній і т. ін.) мі́рі. Частково, трохи, все-таки тощо. Записував.. все, що йому було відомо про тих людей, яких він в тій чи іншій мірі вважав підозрілими (Григорій Тютюнник); Писалося ж це в ім’я доброго звичаю і з поваги до свого роду, а в деякій мірі на пораду артистам (О. Довженко); — Ну… служили в певній мірі… — Он як! — відповів Щорс (О. Довженко); Із багатьох українських говорів за основу літературної мови ліг говір головно південнокиївський .. і тільки в малій мірі — полтавський (І. Огієнко).
хіба́ (ж) (чи) (тобі́ (йому́, їй і т. ін.)) повила́зило. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, злості з приводу чогось; осліп (осліпла і т. ін.) чи що? (Дід Юхим (до Ганни):) А сонечко вже за сніданок! Чи нема у тебе там?.. (Ганна:) Їсти? Учора ж і послідки вишкребла — хіба повилазило? (М. Куліш); — Гей, гей, товаришу Пихтур,— кричав ще здалеку дід Олексій,— хіба ж тобі повилазило, що ти не бачиш нашого вимпела? (М. Чабанівський); — А хто ж цей шофер? Як же це так? Хіба йому повилазило, не бачив, що на людину їде,— бідкалася мати (А. Хижняк).
хоч (чи, ні, ані́) верть хоч (чи, ні, ані́) круть. Що не роби, нічого не вдієш, ніщо не допоможе, немає виходу із скрутного становища. Умира обиватель — Хоч верть, а хоч круть. А поети ж бува, Що й по смерті живуть (Б. Олійник); Розкажи (ластівочко): чи й там, як тута, Пекло скрізь — ні верть ні круть (П. Грабовський). хоч круть хоч верть. Руба поставив (Тарас) питання: “Хочеш за мене заміж чи ні?” Отут мені хоч круть хоч верть (І. Муратов); — Звужується кільце, як шагреньова шкіра,— говорив Іван Антонович.— Тепер їм хоч круть хоч верть, то... Він подивився на Черниша і чекав: —... то під нашою міною смерть,— кінчив Черниш (О. Гончар). хоч круть-ве́рть, хоч верть-кру́ть. — Ох, Оксанко, і намучилась ж я з ним (дідусем), ох і намучилась. Вже я мовчу, вже я й набираю води в рот — все одно хоч круть-верть, хоч верть-круть, а він виведе тебе з останнього терпіння (Ю. Збанацький). ні круть ані́ верть. — Дарма ти мені згаду
чи вже ж. Невже, може. — За що ми будемо платить такі скажені гроші? Чи вже ж за ті лисі гори! (І. Нечуй-Левицький).
чи при (не, в) (своє́му) ро́зумі (ро́зумові) хто. Уживається для вираження здивування, застереження при необачних, необдуманих діях кого-небудь. (Матушка гуменя:) Свят! Cвят! Чи ти при своєму розумові, чоловіче? (Панас Мирний); Коли стурбована Христинка стала на порозі, він одразу пригорнув її до себе.— Чи ти, Левку, не в своєму розумі? — зашипіла дівчина, вислизнула з його рук (М. Стельмах); (Мальванов:) Та чи ти при розумі? Чого ти приїхала! Тобі ж не можна виходити, та ще в таку жахливу погоду! (І. Кочерга). чи з ро́зумом? — Чи ти з розумом, дівчино? Летить, женеться, наче її хто в спину штовха (В. Винниченко).
(чи) ти ба! Уживається для вираження здивування, докору, обурення і т. ін. — Кажуть, з Італії каменосічці привезли брилу, а тесали вже тут. Аж з Італії? Ти ба? (М. Стельмах); Чи ти ба! чисто неначе відьми та упирі злетілись на коцюбах на Лису гору (І. Нечуй-Левицький).
чи (то) пак. 1. Уживається для вираження уточнення або виправлення сказаного; точніше. (Річард:) Простіть, панове… час мені до школи… Чи пак до церкви… Я піду… прощавайте (Леся Українка); Та от — до старості дійшов, Чи то пак… до її порогу… (М. Рильський). 2. Уживається для іронічного або в’їдливого уточнення; тобто. Порфир вишурхнув з-під руки Боцмана — чи то пак — Бориса Савовича — вихователя, і, мов очманілий, кинувся до вікна (О. Гончар).
(як (коли́, хоч)) не тепе́р, то (а) в четве́р. Неодмінно (про те, що обов’язково відбудеться, здійсниться). (Боб:) А ти чого витрішки продаєш?.. Той твій кривий тут ще ввечері не об’являвся? (Анна:) Ні. (Боб:) Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи (Я. Галан); Семен згадує, що на мандрівку в столицю потрібні гроші, а в нього поки що самі .. довги (борги), але згодом заспокоюється: байдуже! Як не тепер, то в четвер, аби діп’яти свого (М. Коцюбинський); (Зінька:) Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! .. Думаєш, що я й досі не догадуюся? Бачу вже я добре, що коли не тепер, то в четвер! (М. Кропивницький); — Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год (рік), тільки вже не пройде тобі даром (Г. Квітка-Основ’яненко). чи тепе́р чи в четве́р. Не такий вони народ, щоби можна з ними вдатися по-добру (по-доброму)!.. А се вони би чи тепер чи в четвер таки зробили (І. Франко); — Я не знаю, чи
(або́ (чи, хоч)) пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Куліш); — Чи добудемо волі, чи ні, а гіршого пекла, як у нас дома, і на тому світі не зазнаємо! .. — Істинно: голий дощу боїться! Пан чи пропав, нам вибирати нема з чого,— провадив уже різко фурман (М. Старицький); — А-а, ризикну. Пан чи пропав, а підпишуся так, як того деякі альтернативники бажають (З журналу); — Візьмемо коси на плечі і в саму Таврію чи в Молдову. Там хоч пан, хоч пропав (М. Стельмах).
не всі вдо́ма (до́ма) у кого. Хто-небудь дурний, недоумкуватий. (Андрій:) Факт той, що всі у мене вдома вважають, видно, що у мене не всі вдома! (З. Мороз); Вояк витріщеними очима видивився на Спориша, як на чоловіка, у якого не всі дома (І. Франко); — Ну, та то вже, мабуть, якийсь виродок з їхнього стану, самі ж бо про неї кажуть, що не всі дома (Дніпрова Чайка). (чи) всі вдо́ма (до́ма)? — Гайворон виступив на правлінні проти плану сівби, який затверджений для їхнього колгоспу. — У нього всі вдома? — зі злом спитав Бунчук (М. Зарудний); — Як він там у вас... Чи в нього всі дома? — покрутив пальцем становий коло чола. — Зайця, часом, в голові немає?.. (М. Коцюбинський).
ні (чи) світ ні (чи) зоря́. Дуже рано. На другий день ще ні світ ні зоря, як одрадяни кинулися до Марининої хати (Панас Мирний); — Ні світ ні зоря, а Харитон поспішає на рибальство (Ю. Збанацький); Чи світ чи зоря, вже й повставали (Ганна Барвінок).
пе́вною (яко́юсь, тіє́ю чи і́ншою і т. ін.) мі́рою. Частково, трохи, все-таки і т. ін. І не гадай, що кольори, якими оздоблено речі, Певною мірою відповідають забарвленню власних Первопочатків, з яких утворилась матерія їхня (М. Зеров); Це певною мірою породило благодушні настрої як у місцевих органів влади, так і в населення (З газети); Велич наростаючих подій і усвідомлення того, що ці неймовірні події якоюсь мірою залежать від нього безпосередньо, сповнювало Хому новою, не звіданою досі гордістю (О. Гончар); Майже в кожному нормативному словнику сучасної мови відображені більшою чи меншою мірою діалектизми або обласні слова (Рідне сл.).
ра́но чи пі́зно. Неодмінно, у будь-якому випадку (про те, що має обов’язково відбутися, здійснитися і т. ін.). Все жде його, все вірить, що рано чи пізно повернеться він і визволить її з Гаркушиного полону (О. Гончар); Cерце Прохорове наливалося безсильною злістю на тих людей, які рано чи пізно, а, мабуть, спробують посягнути на його добро (А. Шиян); Тарас Шевченко передчував, знав і розумів, що, рано чи пізно, йому не минути сутички з царатом (З газети). рані́ше чи пізні́ше. Варвара розуміла, що .. її зустріч з Лажечниковим була неминучою; раніше чи пізніше вона мала його зустріти (Л. Первомайський).
ско́ком чи бо́ком; то ско́ком, то бо́ком. По-різному, різними способами. Якось скоком чи боком до нашої творчості знову почала притулятись безконфліктність чи дрібноконфліктність (З газети). то бо́ком, то ско́ком. — Як поживаєш? — А так собі — то боком, то скоком (Укр.. присл..).
так чи іна́к (іна́кше). 1. У той чи інший спосіб; в будь-якому випадку. В своїм оповіданні вона (баба) багато наплутала. .. Так чи інак, а щось же її допровадило до такого нещасного стану (М. Коцюбинський); Мало розважила ця звістка Луценка. Так чи інак, а все-таки він вигнанець з рідного села й не раз, а двічі (А. Тесленко); Тепер вони (фашисти) знали, що він загине так чи інакше: або сконає сам, змучений спрагою, розкльований птицями, або впаде під кулями, відстрілюючись до останнього, коли на нього наступатимуть (О. Гончар); Він ще сам ледь віддихався й хворобливо розважав: чинитиме над ним Боярин командирський суд за боягузтво, чи не чинитеме? Так чи інакше, але Панько Гурович Лиштва знайде, як виправдатись (В. Логвиненко). 2. Неодмінно, за будь-яких умов, незалежно від обставин; все ж таки. — У Собакаря коник добрий. Так чи інак він повинен незабаром повернутись (С. Добровольський); Так чи інакше вона (Лариса) повинна знати,
так чи не так. За будь-яких умов і обставин; все ж таки. Так чи не так, а з Надькою нібито в нього йшлося до шлюбу, та чомусь не склалося щастя (О. Гончар).
так чи сяк. У той чи інший спосіб; якось. Мені вже хотілось би так чи сяк заспокоїти зарозумілу цікавість авторову (М. Коцюбинський).
у тій чи і́ншій (де́якій, пе́вній і т. ін.) мі́рі. Частково, трохи, все-таки тощо. Записував.. все, що йому було відомо про тих людей, яких він в тій чи іншій мірі вважав підозрілими (Григорій Тютюнник); Писалося ж це в ім’я доброго звичаю і з поваги до свого роду, а в деякій мірі на пораду артистам (О. Довженко); — Ну… служили в певній мірі… — Он як! — відповів Щорс (О. Довженко); Із багатьох українських говорів за основу літературної мови ліг говір головно південнокиївський .. і тільки в малій мірі — полтавський (І. Огієнко).
хіба́ (ж) (чи) (тобі́ (йому́, їй і т. ін.)) повила́зило. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь, злості з приводу чогось; осліп (осліпла і т. ін.) чи що? (Дід Юхим (до Ганни):) А сонечко вже за сніданок! Чи нема у тебе там?.. (Ганна:) Їсти? Учора ж і послідки вишкребла — хіба повилазило? (М. Куліш); — Гей, гей, товаришу Пихтур,— кричав ще здалеку дід Олексій,— хіба ж тобі повилазило, що ти не бачиш нашого вимпела? (М. Чабанівський); — А хто ж цей шофер? Як же це так? Хіба йому повилазило, не бачив, що на людину їде,— бідкалася мати (А. Хижняк).
хоч (чи, ні, ані́) верть хоч (чи, ні, ані́) круть. Що не роби, нічого не вдієш, ніщо не допоможе, немає виходу із скрутного становища. Умира обиватель — Хоч верть, а хоч круть. А поети ж бува, Що й по смерті живуть (Б. Олійник); Розкажи (ластівочко): чи й там, як тута, Пекло скрізь — ні верть ні круть (П. Грабовський). хоч круть хоч верть. Руба поставив (Тарас) питання: “Хочеш за мене заміж чи ні?” Отут мені хоч круть хоч верть (І. Муратов); — Звужується кільце, як шагреньова шкіра,— говорив Іван Антонович.— Тепер їм хоч круть хоч верть, то... Він подивився на Черниша і чекав: —... то під нашою міною смерть,— кінчив Черниш (О. Гончар). хоч круть-ве́рть, хоч верть-кру́ть. — Ох, Оксанко, і намучилась ж я з ним (дідусем), ох і намучилась. Вже я мовчу, вже я й набираю води в рот — все одно хоч круть-верть, хоч верть-круть, а він виведе тебе з останнього терпіння (Ю. Збанацький). ні круть ані́ верть. — Дарма ти мені згаду
чи вже ж. Невже, може. — За що ми будемо платить такі скажені гроші? Чи вже ж за ті лисі гори! (І. Нечуй-Левицький).
чи при (не, в) (своє́му) ро́зумі (ро́зумові) хто. Уживається для вираження здивування, застереження при необачних, необдуманих діях кого-небудь. (Матушка гуменя:) Свят! Cвят! Чи ти при своєму розумові, чоловіче? (Панас Мирний); Коли стурбована Христинка стала на порозі, він одразу пригорнув її до себе.— Чи ти, Левку, не в своєму розумі? — зашипіла дівчина, вислизнула з його рук (М. Стельмах); (Мальванов:) Та чи ти при розумі? Чого ти приїхала! Тобі ж не можна виходити, та ще в таку жахливу погоду! (І. Кочерга). чи з ро́зумом? — Чи ти з розумом, дівчино? Летить, женеться, наче її хто в спину штовха (В. Винниченко).
(чи) ти ба! Уживається для вираження здивування, докору, обурення і т. ін. — Кажуть, з Італії каменосічці привезли брилу, а тесали вже тут. Аж з Італії? Ти ба? (М. Стельмах); Чи ти ба! чисто неначе відьми та упирі злетілись на коцюбах на Лису гору (І. Нечуй-Левицький).
чи (то) пак. 1. Уживається для вираження уточнення або виправлення сказаного; точніше. (Річард:) Простіть, панове… час мені до школи… Чи пак до церкви… Я піду… прощавайте (Леся Українка); Та от — до старості дійшов, Чи то пак… до її порогу… (М. Рильський). 2. Уживається для іронічного або в’їдливого уточнення; тобто. Порфир вишурхнув з-під руки Боцмана — чи то пак — Бориса Савовича — вихователя, і, мов очманілий, кинувся до вікна (О. Гончар).
(як (коли́, хоч)) не тепе́р, то (а) в четве́р. Неодмінно (про те, що обов’язково відбудеться, здійсниться). (Боб:) А ти чого витрішки продаєш?.. Той твій кривий тут ще ввечері не об’являвся? (Анна:) Ні. (Боб:) Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи (Я. Галан); Семен згадує, що на мандрівку в столицю потрібні гроші, а в нього поки що самі .. довги (борги), але згодом заспокоюється: байдуже! Як не тепер, то в четвер, аби діп’яти свого (М. Коцюбинський); (Зінька:) Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! .. Думаєш, що я й досі не догадуюся? Бачу вже я добре, що коли не тепер, то в четвер! (М. Кропивницький); — Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год (рік), тільки вже не пройде тобі даром (Г. Квітка-Основ’яненко). чи тепе́р чи в четве́р. Не такий вони народ, щоби можна з ними вдатися по-добру (по-доброму)!.. А се вони би чи тепер чи в четвер таки зробили (І. Франко); — Я не знаю, чи