ЧАЙ

на чай, зі сл. дава́ти, оде́ржувати і под. Гроші як винагорода за дрібні послуги (офіціантові, швейцарові і т. ін.). — Тю, дурна!. Подаси панові шубу абощо, то й на чай получиш (дістанеш) (В. Винниченко); Давав (Анатоль) на чай швейцарові, коли приходила завуальована висока дама (Я. Качура); — Преса пише, що один таксист відмовився брати на чай! (А. Крижанівський).