ЦУЦИК

як цу́цик, зі сл. бі́гати. Невідступно. (Домця:) Ледачий спокою не дає, бігає за мною слідком як цуцик (І. Карпенко-Карий).

як цу́цика, зі сл. ганя́ти. Дуже, сильно. Від рання й до ночі на ріллі так ухоркаєшся, що не тільки за книжку, а й за ложку не візьмешся. А є трохи вільного часу — мати ганяє як цуцика. Дров нарубай, води принеси, в корови повичищай (Григорій Тютюнник).