ЦУГУНДЕР

бра́ти / взя́ти на цугу́ндер кого. 1. Притягати до відповідальності кого-небудь або розправлятися з кимсь. Волосна влада брала винуватців на цугундер: — Звідкіля?.. По якому такому праву? (О. Ковінька); Потім так своєю ціною візьмемо їх (панів) на цугундер, .. що вже земля усім Стадницьким не буде давати ніякого зиску (М. Стельмах). 2. Притісняти, експлуатувати кого-небудь. Пани іменем Ісуса Христа взяли тружденних і обремененних на цугундер і тягнуть з них жили (Ф. Бурлака).