ЦЕП

держа́ти (трима́ти) (як (на́че)) на цепу́ (на ланцюгу́) кого. Позбавляти кого-небудь свободи в діях; підкоряти когось. Надія — велика дурисвітка, наче на цепу держить чоловіка (Панас Мирний).

мов соба́ка, який зірва́вся з це́пу, зі сл. раді́ти. Дуже, нестримно. Я вигукував на мітингах загальні фрази і радів, мов собака, який зірвався з цепу, щиро вірячи, що вже всі люди брати (О. Довженко).

як (мов, ні́би і т. ін.) з ланцюга́ (з це́пу, з нали́гача) зірва́вся. 1. Хто-небудь не володіє собою (про поведінку, дії, рухи і т. ін.). Салагатова не було — той останнім часом ніби з ланцюга зірвався .. То він у морі, мов нерпа, годинами брьохався, то йшов у місто (Ю. Збанацький). як з гіллі́ зірва́всь. Дознався (дізнався) ж (пан), що Оксана вже звінчана. Побіг до отця Андрія, як з гіллі зірвавсь (Марко Вовчок). 2. Дуже швидко побігти; зникнути, втекти. Як з цепу зірвався Максим, так помчався додому (Панас Мирний); — Що за диво? — Що за крик? — Був жених. — І раптом — зник! Погуляв. Натанцювався. Й мов з налигача зірвався (В. Іванович).