ЦЕЙ

в цьо́му ду́сі. Подібне. — Що вчинене зло з закономірністю бумеранга має до лиходійника повернутись, то це, я гадаю, й наука з часом пояснить… Невідомі ще якісь біоструми відкриє чи щось у цьому дусі (О. Гончар).

до то́го (до цьо́го) то́ргу і пі́шки. Дуже радий тому, що є, із задоволенням погоджується з цим. (Химка:) Гості ж, певно, не обманять — прийдуть. (Палажка:) О-о, вони до того торгу і пішки! (Панас Мирний); — От і добре братіку (братику),— сказав Кочубей,— як оддаси чолом ясновельможному панові гетьманові .. та зараз приходь до мене з товариством .. У нас хрестини ..— Спасибі, братіку (братику) Василю, я до сього торгу й пішки, як ото кажуть,— осміхнувся Палій (Д. Мордовець).

і на цей раз. Знову. І на сей раз Мартоха через Гапку передала свій головний хатній обов’язок Дарці (Леся Українка).

іти́ / піти́ з (цього́) сві́ту. Умирати. Прощай, ряба кобило! Через тебе з світу іду (Укр.. присл..). піти́ з сьо́го сві́та. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися… Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Т. Шевченко).

іти́ (ходи́ти) / піти́ одніє́ю (ціє́ю ж) сте́жкою з ким і без додатка. Займатися тією ж справою, що й хто-небудь інший, наслідувати когось. Її батько не раз і не двічі нахиляв (схиляв) зятя, щоб той ішов з їм (ним) однією стежкою (Б. Грінченко); Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою... (І. Волошин).

на цей раз. Зараз, тепер, у даний час, момент. Простіть за короткий та безладний лист. На цей раз не можу і думок зібрати докупи (М. Коцюбинський).

на цьо́му кра́пка. Все, кінець. В той липневий ранок 1945 року, коли всі радіостанції світу все ще вели мову про капітуляцію Німеччини, старший лейтенант Максим Нерчин спокійно виключив приймача. Досить! На цьому крапка (Н. Рибак).

не від сві́ту цьо́го. Той, хто має незвичайні властивості або своєю поведінкою і вчинками викликає здивування. Кеша вирішив пробити собі шлях у велику науку, він зробив ставку на Розума. Той був трохи не від світу цього (М. Ю. Тарновський); А вона не боїться смерті — Душа її вже давно живе у квітах — Червоно, жовто, синьо, бузково, біло, солодко, дико — як не від світу цього (Г. Тарасюк); Усяких гіпнотизерів, телепатів, екстрасенсів, парапсихологів я завжди вважав людьми не від світу цього (З журналу).

не жиле́ць (не жите́ць) (на цьо́му сві́ті). Хтось довго не проживе через слабке здоров’я, хвороби і т. ін. — Учись! Ой, учись, Олег! — сказала (мати) гаряче, схвильовано, пильно дивлячись на нього.— Чує моє серце: не жилець уже я на цьому світі (І. Рябокляч); — Не жилець,— голосила,— батько наш на сьому світі, ой не жилець!.. (В. Чумак); — Доведеться ділитися з ними роботою. Щоправда, дід Омелько не робітник і навіть не житець на світі, зате Павло та Остап... (З. Тулуб); Курило скрипів зубами від болю і благально повторяв: — Добий мене, друже, я вже не житець... (Д. Бедзик).

поверну́ти но́са в той (цей, інший) бік. Різко змінити попередні погляди, переконання і т. ін. Одразу носи повернули в той бік. Взимку за Радянську владу розпиналися, а насправді, видно, тільки й ждали, доки ліси листям вкриються (О. Гончар).

покида́ти / поки́нути бі́лий (цей) світ. Помирати. — Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ (П. Куліш); Запровадь мене додому Меж мою родину: Там без жалю і без скарги Білий світ покину (С. Руданський); — Так ще мати робила, коли дівувала. І в тітки такі ж — з прошвою. Давно вони з матір’ю покинули цей світ, а рушники на згадку їй — Гальці (З газети).

по цей день. Досі, до цього часу або назавжди. Дід лишився, бо хотів умерти на своїй стороні, а дядько Панас як пішов, так і по сей день (М. Коцюбинський); Тяжко вдарив (Роланд) Тим своїм мечем Дюрандо В скелю, що сліди зостались і по сей день на камінні (Леся Українка).

си́льні сві́ту (цього́), книжн. Ті, які займають високе суспільне становище і від яких залежить доля інших (іноді ірон.). Відреклись нас сильні світу — і князі, і воєводи (І. Франко); Нема нічого на світі такого, чого не було вже колись,— так тоді говорили сильні світу (П. Загребельний); Втім, обоє вони тепер були в позиції до сильних світу цього (Д. Гуменко); Інший живе, наче гриб у теплиці, і то пасує на кожнім кроці перед сильними світу сього (В. Дрозд).

хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть (частину), окроме (крім) своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці. — Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю (мотоцикл),
(цей) но́мер не про́йде (не ви́йде) у кого, кому і без додатка. Так не буде, не вдасться що-небудь; цього не станеться. — Ні, брат .. Цей номер вам (ледарям) не пройде (В. Кучер); — А ми не віддамо (хлопчика)! — рішуче заявив кашовар… — Ні, ні, цей номер не пройде! (Є. Кравченко); — Вважайте, номер не вийшов. У нас пильність, як на кордоні! (З журналу).

цей світ. Земне життя як протиставлення потойбічному, загробному. Ще забила вона (Горпина) собі в голову, що вже не побачить на цім світі сина (Грицько Григоренко); Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Т. Шевченко); — Сей світ, як маків цвіт; як-то на тім буде! — каже було стара, похитуючи головою (Марко Вовчок).