Фразеологічний словник української мови
ЦАР

цар земни́й, уроч. Людина. Скажи ж мені, царю земний — чоловіче, що твоє, а що світове? (Панас Мирний).

цар і Бог, перев. для кого. Той, хто має необмежені права, все вирішує, за все відповідає, всім управляє. Володар тієї місцевості — самець, котрий виборов свої права у боях з конкурентами. Він — цар і Бог для трьох, чотирьох, а часом і шести самок, що проживають у його володіннях, а також для 20-30 малюків “повзункового віку” (З журналу); — Ви ж, дорогий чоловіче, цар і Бог всієї лісової займанщини — стільки лісу у вашому розпорядженні (З газети).

цар (князь) тьми. Чорт. (Єпископ:) Ми кесаря шануємо і владу, не повстаєм ні слово, ані ділом супроти них, а тільки князю тьми ні жертви, ні поклонів не даємо (Леся Українка).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЦАР


матиме такий вигляд: Що таке ЦАР