ЦАБЕ

вели́ке цабе́, перев. ірон. Поважна особа, яка займає високу посаду або має великий вплив у суспільстві, в колективі. — Що мені благочинний! Куди ж пак: велике цабе! (І. Нечуй-Левицький); А то, раз, кажуть батько, перестрів їх, чумаків наших, панок якийсь та: “Давайте, — каже, cякі-такі чумаки-мужики, мито!” Та й канчуком заміряється. Через його землі, бач, їхали — велике цабе! (Нар. опов.); — Справді, Маєр якось незвично поводився,— озвалася Галина Іванівна,— мабуть, отой висушений — дуже велике цабе (В. Лисенко); // в чому. Відома, компетентна в певній галузі особа. Він, кажуть, якесь велике цабе в геології. Землю наскрізь бачить (М. Рудь).

невели́ке цабе́, ірон. Особа, що не займає високої посади, не має ніякого впливу в суспільстві, в колективі. — Невелике цабе! — посміхнувся полісмен.— Забирайся геть! — верескнув отетерілий бармен, насуваючись на полісмена (А. Крижанівський).

ні цоб ні цабе́. Нетямущий, обмежений. Поставили нового начальника. Таке — ні цоб ні цабе (Сл. Ужченків).