ХРЕБЕТ

гну́ти (згина́ти) / зігну́ти спи́ну (ши́ю, карк, хребе́т і т. ін.). 1. Тяжко працювати. Сокало неохоче віддав перепустку Йванові. Йому б отаку!.. Попросити по-людському. Ні, не дають. Недаремно ж (Іван) на німців гнув спину. Жаль, не провалили черпаком отим голову. Зрадник! (А. Дімаров); — Не можна далі жити отак! — говорила літня селянка-біднячка, яка все життя гнула спину на поміщицькій землі (З газети); Грішні душі, просте бидло Гнуло в праці карк свавільний, А канчук гуляв свобідно, Лад піддержував суспільний (І. Франко). згина́ти хребта́. Винороби, що згинати В полі мусили хребти, На щорічне графське свято Хоч-не-хоч, а мали йти (Л. Первомайський). 2. перев. перед ким—чим. Виявляти покірність, запобігати, підлещуватися. — Не люблю я покорятись та гнути перед усяким дідьком спину (І. Нечуй-Левицький); Бувало Микита, мій дід, кожум’яка, Столітня дідівська нерадісна путь! Ніколи, розказують люди, не п

живі́т присо́х до спи́ни (до хребта́) у кого і без додатка. 1. Хто-небудь дуже худий. — Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться... (М. Коцюбинський); — Оце знайшли пузатого. Живіт до спини присох! Ходить як з хреста знятий... (О. Гончар). 2. Хто-небудь дуже голодний. — Бач, зголоднів! — з співчуттям обізвалась Соломія.— Ая!.. ая... ще й не такої заспіваєш, як живіт присохне до спини (М. Коцюбинський); — А чи не розжився б я у вас на шматочок хліба. Вже живіт до хребта присох... (Ю. Збанацький).

лама́ти / злама́ти (перелама́ти, полама́ти і т. ін.) хребе́т кому. 1. Бити кого-небудь або нахвалятися, погрожувати розправитися з кимсь. Він таки хребет поламає тому, хто так ставиться до всенародної власності (З журналу). 2. Долати, знешкоджувати, перемагати, знищувати когось. Ламати хребет звірю (ворогу) в його власній барлозі доводиться з труднощами (З газети); Багато проллється крові, але ми повинні зламати і зламаємо хребет фашистам (О. Довженко). перелама́ти хребта́. — Настає рік “великого перелому”.. Мабуть, переламають нам хребта, як ото переламали декому (І. Цюпа); // Примушувати когось коритися; позбавляти сили, енергії, волі і т. ін. Страх ламає хребет людині й полишає їй єдине почуття — самозбереження (З журналу); Сказав батькові із скрутою: — Понівечили ви мені життя. Хребет переламали (В. Большак).

лама́ти / налама́ти хребта́. Важко працювати, надриватися на роботі. — Послала до нього (до багача) сина. Ламав там хребта (О. Гончар); — Любить цивілізацію,— подумав Гуменний,— то хай же хоч раз наламає хребта заради неї. Хіба мішок з снарядами такий уже важкий ради цієї високої мети (О. Гончар).

не ма́ти чим хребта́ (хребе́т, ті́ло і т. ін.) прикри́ти. Бути дуже бідним, погано одягненим; обноситися. Я не маю хребта чим прикрити (І. Франко); Не мають чим тіло прикрити, шматка хліба не мають — страшно, що й таким є в декого життя (З газети).

хребе́т чу́хати че́рез живі́т, жарт. Бути дуже худим. — Як ти змарнів, Михайле! — промовив батько,— жовтий як віск, хребет чухаєш через живіт, тільки очі світяться (З газети).