ХОЛОДНИЙ

(аж) мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т. ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т. ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т. ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка. 1. Хтось тремтить, здригається від холоду, хвилювання, радості, впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. Слухаєш — і трепетливі мурашки по спині бігають (О. Ковінька); Єлька і слів його не чула, їй аж мурашки бігали по тілу від його фальшивих нот, все боялась, що він таки на півня зірветься (О. Гончар); Вовк (пес) одійшов убік, але не втих,— він жалібно й тривожно повискував, аж мурашки в людей нишпорили по спинах (Є. Гуцало); Іван .. ще раз проказав ці рядки з таким жаром, з таким піднесенням, що по спині його пробігли мурашки (П. Колесник); Аж мурашки забігали по Даниловій спині. Він не міг усидіти спокійно в сідлі від обурення (А. Хижняк); Гриць побачив вперті в нього гадючі очі генерала

ду́ти на холо́дне, ірон. Виявляти надмірну обачність, обережність. Ти (Савко) чоловік, звісно, обачний — дуєш на холодне (В. Конвісар).

і на холо́дне дму́хати (ду́ти) перев. зі словоспол. таки́й, що. Бути занадто обережним. — Мій чоловік .. такий вже був обережний, що й на холодне дмухав (Переклад С. Масляка).

ли́ти холо́дну во́ду (за ко́мір) кому, на кого. Приголомшувати, лякати і т. ін. когось чимось сказаним. Командуючий фронтом гмикнув у трубку і сердито сказав: — Ти мені, Рагузін, не лий холодну воду за комір. Скажи краще, що будете робити? (П. Гуріненко). лину́ти холо́дною водо́ю, зі сл. зга́дки, слова і т. ін. Згадки линули на нього холодною водою і скували вільність рухів (М. Коцюбинський).

не бра́тися / не взя́тися (і (ні, ані́)) за холо́дну во́ду, несхв. Нічого не робити; нічим не займатися. Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, — навіки зледащіє людина (М. Коцюбинський);— Ну та нічого! — мріяла Стася,— ось тільки забагатіємо в Америці, я сама трьох наймичок матиму, за холодну воду не візьмусь (І. Муратов). і за холо́дну во́ду бра́тись. Її Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Ю. Збанацький).

ні (ані́) за холо́дну во́ду. 1. Нічого не робити; нічим не займатися. Степанида пече-варе (варить) і біля корови, і біля кабана, і коноплі тіпа, а Горпина вже ні за холодну воду (Л. Яновська); — То ж десь, видно, щаслива твоя, синочку, ненька. А мої лобуряки — ні за холодну воду (Ю. Збанацький). 2. зі сл. взя́тися, із запереч. Ні за що. — Ті, кому треба було перекрити хату, запрошували Степана, обіцяли добру плату й харчі... Степан одказував їм одне: “Доки не проведу своїх лелек в ирій, не візьмуся ані за холодну воду! Мені лелек доглядати треба” (Григір Тютюнник).

облива́тися / обли́тися холо́дним по́том. Дуже хвилюватися, переживати (від почуття страху, несподіваного переляку, у передчутті чогось невідомого, неприємного і т. ін.) Холодним потом обливалась Маланка, вся терпла і гострим оком вдивлялась у пітьму, наче питала: як буде? (М. Коцюбинський); Калинович стояв, обливаючися холодним потом, і ждав, що буде далі (І. Франко); Тут завченим рухом (крамар) виймає з божниці кольорову пачку перев’язаних розписок.., милується своїм дрібним письмом. Від цього письма не раз холодним потом обливалися нахмурені триаршинні дядьки (М. Стельмах); Осатанів (Турн) і затрусився, Холодним потом ввесь облився, Од гніву сумно застогнав (І. Котляревський). облива́тися по́том. (Сухарик:) Книги!.. .. Ви обливаєтесь потом, коли який-небудь невіглас мусолить брудними пальцями вашого “Фауста” (І. Кочерга). обли́тий холо́дним по́том. Спав тривожно. Від жахливих кошмарів, загадкових снів він раптом прокидав

(холо́дна) жа́ба сиди́ть під се́рцем у кого. Кого-небудь охоплює передчуття чогось поганого, неприємного. — Навіть самі слова — прокурор, тюрма, слідчий — все життя викликали в усьому моєму єстві дріж і страх. А тепер у мене якась холодна жаба сидить під серцем... (В. Собко).

холо́дним ві́тром пові́яло. Змінилися обставини, настрої і т. ін. на гірше. Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Уже повіяло (Т. Шевченко); То йому привиджується удача: земля знову його, він такий радий .. Аж ось повіяло холодним вітром з другого боку… Нема землі!.. (Панас Мирний).

цига́нський (холо́дний) піт пройма́є (охо́плює, пробира́є і т. ін.) / пройня́в (охопи́в, пробра́в і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь дрижить від нервового збудження, страху, холоду і т. ін.; когось лихоманить. — Зосю, циганський піт не проймає тебе? — гукають подруги (М. Стельмах); Холодний піт його пройма, Затіпавсь весь плечима, Що хоче пити... сил нема… Мана перед очима (П. Грабовський); Танцює без чобіт (Роман), умився так умився! Оце пробрав циганський піт, оце протверезився! (П. Дорошко).

як (мов, на́че і т. ін.) холо́дний душ (на го́лову), зі сл. поді́яти. Несподівано, приголомшливо. На Дрюпіна це подіяло, мов холодний душ: вмить утратив войовничий запал (В. Канівець); Слова на Якова — як холодний душ на голову: він притих одразу й одійшов до вікна (А. Головко).

як (мов, на́че і т. ін.) холо́дною водо́ю обда́ти (обли́ти) кого і без додатка. 1. Раптово викликати у когось сильне збентеження, хвилювання і т. ін.; приголомшити кого-небудь. — І не подумай (народити)! — каже..— Як же се так? — питаю.— Де ж мені його діти? — Де хоч ..— Повіриш, як сказав він мені те, то наче холодною водою обдав мене!.. (Панас Мирний); Василинка й справді збентежилась. Якийсь страх напав на неї, неначе облив її холодною водою (І. Нечуй-Левицький). на́че холо́дним ду́шем обда́ти. — Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет.., який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Ю. Мокрієв); // Відразу вплинути, подіяти на кого-небудь. Господи, як тяжко розлучатися з солодким ранішнім сном! Та суворе батькове слово мов водою холодною обіллє і прожене сон… (М. Коцюбинський). 2. зі сл. прийня́ти, гля́нути і т. ін. Сердито, неприязно, непривітно і т. ін. Ч

як (мов, на́че і т. ін.) (холо́дною) водо́ю обли́тий. Розгублений, пригнічений, приголомшений і т. ін. Денис стояв покірливий, як водою облитий, і тільки холодний погляд очей говорив про те, що він не збирається когось слухати (М. Ю. Тарновський); Вона повернулась додому наче водою облита (Я. Баш). мов обли́тий зи́мною водо́ю. Петрусь стояв перед нею, мов облитий зимною водою (І. Франко).

як (мов, нена́че і т. ін.) лину́ли (хто лину́в) холо́дною водо́ю (водо́ю з льо́дом) на кого. Хтось дуже вражений, приголомшений чимось, раптом став смутним, мовчазним і т. ін. — Адже ж ото моя мати!.. А ондечки й моя свекруха… На Мелашку неначе хто линув водою з льодом. Вона одхилилась за ворота (І. Нечуй-Левицький).