ХОДОРОМ

(аж (рідко бі́лий)) світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) (в оча́х (пе́ред очи́ма)) кому, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т. ін.; комусь погано. Крутився світ в очах, цілий день носила (Оленка), забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко); Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок); // Відчувати запаморочення. — Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий! .. — так мені світ і закрутився… (Панас Мирний); “Будеш зоставатися висіти рівно один місяць” — звідкілясь долинуло, і одразу завертівся світ, хутчіш і хутчіш, як суховій у степу, сліпучий блиск, сліпучий біль (Ю. Яновський); Неборакові відразу світ замакітрився (І. Франко); Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ,

голова́ (іде́ (хо́дить) / пішла́ (заходи́ла)) о́бертом (кру́гом, хо́дором і т. ін.) чия, у кого, кому і без додатка. 1. У кого-небудь виникає стан запаморочення (від хвороби, болю, голоду і т. ін.). Вікторія не може підвести руки. Стає млосно, йде обертом голова, тисне в грудях (А. Хижняк); У мозку (Якова) сон-туман, тім’я мов хто коліном надавлював, голова кругом ходила (Панас Мирний); Голова ходила ходором, кружила, боліла.. Щоб хоч трохи очуматись, він пішов походити по ярмарку (Панас Мирний); Дух їстівного вдарив у ноздрі (ніздрі) й голова пішла обертом (І. Багряний). 2. Хто-небудь перебуває в стані приголомшеності, відчуває розгубленість (від надміру вражень, численних турбот, справ і т. ін.). Його голова йшла обертом від тих палких думок, які Іван (Тобілевич) привіз з Києва (Ю. Мартич); Контрактом же я так зв’язаний, що не можу кинути службу раніше .. Голова йде кругом (М. Коцюбинський); І то правда, скільки ти

думки́ ко́лесом заходи́ли (закрути́лися) (в голові́) чиїй, у кого і без додатка. Хто-небудь втратив ясність, чіткість, послідовність мислення. Думки колесом заходили, серце затріпалося.., та так засоромили, немов хто мене уперше на крадіжці піймав (Панас Мирний). думки́ хо́дором заходи́ли чиї. Чіпка стояв, як зачумлений .. Думки його ходором заходили (Панас Мирний). пішла́ хо́дором ду́мка за ду́мкою. Максимові хотілося самому битись, рубатись… З ким же його?.. Де його?.. Пішла ходором думка за думкою (Панас Мирний). ду́ми ко́лесом закрути́лися в голові́. Думи колесом закрутилися в голові Романовій, він почув, що ним починає тіпати пропасниця (М. Коцюбинський).

піти́ хо́дором. Дуже захитатися, задвигтіти, задрижати. Зашумів такий вітер, що пішла ходором хата (С. Васильченко).

ходи́ти / заходи́ти хо́дором (ходуно́м). 1. Дуже дрижати, двигтіти, хитатися. Стіни в школі ходили ходором (М. Коцюбинський); Під ногами двигтіла земля, ходила ходуном, неначе він перебував на палубі якогось корабля (І. Цюпа); Стіл заходив ходором; чарки й пляшки заторохтіли (Панас Мирний). 2. Дуже швидко рухатися під час якоїсь роботи, дії. Недалеко од хати під грушею Мотря терла коноплі. Її руки ходили ходором (І. Нечуй-Левицький); У хлів вривається Орися: хустка на плечах, очі горять, граблі так і ходять ходором в руках (Григорій Тютюнник). 3. Посилено трястися, смикатися; то підніматися, то опускатися (про м’язи, частини тіла і т. ін.). А що ж Палажка? Знай собі регоче, Аж груди ходять ходором (А. Крижанівський); Кров ударила їй (дівчині) в лице, ніздрі маленького носа ходили ходором (В. Винниченко); Боки йому (турові) ходили ходором, руда шерсть змокріла на хлющ (П. Загребельний); Ковтав (Степан) п