ХИТАТИ

підмо́чувати (хита́ти) / підмочи́ти (розхита́ти) репута́цію (авторите́т). Певними вчинками, діями і т. ін. створювати негативну думку про кого-небудь, заплямовувати когось. Народжена дитина не захотіла підмочувати чисту репутацію святого отця і вирішила стати янголятком — умерти (Ф. Малицький); Треба, щоб це було недозволеною річчю — хитати репутації тих, чиєю творчістю ми хочемо збагатити нашу духовну скарбницю (О. Кундзич); Історія з капустою сильно підмочила репутацію Миколи Проця (В. Бабляк); Знову п’ятірня (Авксентія Веремійовича) повзає по лисині .. — Підмочив Василь свій авторитет. Оте чаркування… (В. Большак). підмо́чена репута́ція. — Репутація в мене підмочена, Дмитре Івановичу,— згодом озвався Бубон .. Всі вважають мене якимсь… баламутом (Ю. Збанацький).

хита́ти голово́ю. 1. як. Виражати схвалення, осуд, заперечення і т. ін. стосовно слів чи поведінки кого-небудь. Маруся лиш хитала заперечливо головою (Г. Хоткевич); Петросов співчутливо хитає головою (О. Донченко); Жінки божкали, хитали головами журно й тішили стару Карпенчиху, Чумачиху (А. Головко). 2. на кого. Указуючи на кого-небудь, засуджувати його поведінку, вчинки. Люди вже стали хитати на його (на нього) головою… (Марко Вовчок); Дехто з знайомих хитає на мене головою,— чому нічого не подано до “Київської старини”? (Панас Мирний). 3. Не схвалювати чого-небудь, виражати своє негативне ставлення до нього. Мартоха з усіх своїх дітей найбільше любила “головату” Гапку й не терпіла, як сусіди хитали головами над дитиною та пророкували (Леся Українка); Старі шляхтичі, поглядаючи на той блискучий поїзд, тільки хитали головами (І. Нечуй-Левицький).