ХИМЕРА

гна́ти (прова́дити) / погна́ти (прове́сти) химе́ри. Говорити нісенітниці, дурниці. — Такі слова і кожна темна баба, і кожен злий чоловік скаже, а тобі, чоловікові письменному, розумному і доброму — тобі такі химери провадити і сором і гріх (Ганна Барвінок); — Не слухайте, се він перепивсь, та сп’яну химери погнав (Г. Квітка-Основ’яненко).

снува́ти (свої́) химе́ри. Вигадувати що-небудь; фантазувати. Чайка не слухає перемовлянь Миколи з старшиною. Він взагалі нездатен прислухатися до будь-кого. Він далі снує свої химери (П. Загребельний).