ХАТКА

картко́ва́ ха́тка; картко́ви́й буди́ночок. Те, що не ґрунтується на чомусь реальному, не має під собою підстав. Сліпому видно, як валиться їхній (фашистів) картковий будиночок, а вони вдають з себе переможців (Д. Бедзик).

як (мов, ні́би і т. ін.) картко́ва́ ха́тка (картко́вий буди́ночок) зі сл. зруйнува́ти, звали́тися і под. Дуже легко й швидко. (Лариса:) А-а! Мішель! Все… пропало… звалилося… як карткова хатка… (І. Микитенко); Перед нею проходило її сите, безтурботне життя. Спогади пекли її безсилою злістю до тих, хто це життя знищив, зруйнував, ніби карткову хатку (І. Микитенко).