ХАПАТИ

(аж) за о́чі хапа́ти. Вабити, вражати своєю красою, яскравістю кольорів. Яскраві барви боярських одягів аж за очі хапали (Юліан Опільський); Сонце міцно припікало, а блиск його проміння аж за очі хапав і все від нього сяяло, блискотіло (Н. Кобринська); У Тимофія така гарна жінка, що аж за очі хапає (Казки Буковини..).

бра́ти / взя́ти бика́ за ро́ги. Починати діяти з головного, енергійно, рішуче. Мало, Микито, зробив, можна було більше і краще, треба було тільки сміливіше брати бика за роги (О. Гончар); Він думав про те, що дальші успіхи залежать від його уміння орієнтуватися. Якщо він зразу ж не візьме бика за роги — не бачити йому ніякого підвищення, як власного вуха (М. Ю. Тарновський). хапа́ти бика́ за ро́ги. — Дивно,— подумав (Форст) про себе,— я ніби чогось нервую. І вирішив діяти навально, одразу ж хапаючи бика за роги (В. Козаченко).

бра́ти (хапа́ти, схо́плювати і т. ін.) / взя́ти (схопи́ти) за го́рло кого. 1. Настирливо або силою домагатися чогось. Почалися виступи делегатів з місць.., тут же грізно клялися, що твердою рукою .. візьмуть саботажників за горло (О. Гончар). 2. Сваритися з кимось, прискіпуватися до когось. — От вони й хапатимуть один одного за горло з приводу кожної дрібниці… А знаєш, я не від того, щоб вони посперечались (Ю. Шовкопляс); Вони (французи) і на владику лають, За горло всякого хватають, Гризуться і проміж себе (І. Котляревський).

бра́ти (хапа́ти, хвата́ти) / взя́ти за се́рце (за ду́шу) кого і без додатка. 1. Дуже розчулювати, хвилювати кого-небудь. Горький дуже Вам вдячний за книжки, каже, що така чемність хапає його за серце (М. Коцюбинський); Все дужче й дужче бринить рідна мелодія, все голосніше озивається із-за перегородки пісня, хапає за душу, кличе Вутаньку до себе (О. Гончар); (Іван:) Дзвенять вони (пісні) сумні та жалібні по лугам (лугах) та садочкам (садочках) і за душу хватають (С. Васильченко); // Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття і под.). Жакет, в якому Поліна приїхала до міста, досі зберігав запах рідної хати. Жалісний щем взяв за серце ще дужче (А. Хорунжий). 2. Впливати, діяти на кого-небудь; дурманити, п’янити. Іван робив короткі, пожадливі затяжки, в грудях хрипіло від того ерзацевого зілля, бо нікудишнє, не брало воно за душу (З газети).

вхопи́ти (схопи́ти) / бра́ти (хапа́ти) за ба́рки кого. 1. Загрожуючи бійкою, примусити кого-небудь зробити щось, виконати свою волю (перев. під час сварки, суперечки). Кинувся (Улас) на Івана, неначе звір, одним скоком і вхопив його за барки (І. Нечуй-Левицький); — Він приїхав кіньми, а я не пускаю на виноградник... Кажу: батька рідного не пущу... А він вхопив мене за барки (М. Коцюбинський); Бачачи, що я молодого за барки беру, що молодий не знає, як від мене боронитися, наспіли парубки, родичі молодого (Є. Гуцало). 2. Рішуче домогтися чогось від кого-небудь. Стоколос (бурильник) брав за барки компресорщиків, примушував їх ремонтувати труби (Ю. Яновський).

дава́ти (лови́ти, хапа́ти і т. ін.) / да́ти (злови́ти, вхопи́ти і т. ін.) сторчака́ (рідше стовбула́). Падати вниз головою. Чи й у вас, як у нас, На леваді спичаки? Чи й у вас, як у нас, Ловлять хлопці сторчаки (Укр.. пісні); Яків розгарячився — то — аж у дверях шуміло. Одні стовбула давали, другі перелітали через лежачих, і всі лаялись, батькувались… (Панас Мирний); — Чого ти тут бродиш вночі? .. — крикнув писар і штовхнув чоловічка в груди кулаком. Чоловічок дав сторчака додолу (І. Нечуй-Левицький); Що то вже за їзда, коли те й думаєш, як не впасти, як не вхопити сторчака… (П. Загребельний).

доса́да бере́ (хапа́є) / взяла́ (вхопи́ла) кого і без додатка. Хто-небудь відчуває душевний біль, переймається почуттям невдоволення, образи і т. ін. Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (М. Коцюбинський); — Кричиш! — образився Шумило.— І без тебе досада бере за вбогий технікум (О. Довженко); — Я думала, що у вас ще й на третій (рік в наймах) зостануся. — Та й я б то, Варко, — одказує (господиня), не від того, та що ж? У тебе мале .. І така мене досада за серце вхопила! (Панас Мирний). доса́да гризе́. А стара пані .. прислухається, що вони там між собою говорять.., та вже така її досада гризе, що вони вкупочці (Марко Вовчок). запекла́ доса́да. День отемнів мені, узяв жаль, запекла досада: — Поїхала! — лист писаний учора (С. Васильченко).

дрижаки́ пробира́ють (беру́ть, хапа́ють і т. ін.) / пробра́ли (взяли́, вхопи́ли і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь тремтить, трясеться від холоду, страху, нервового напруження, хворобливого стану і т. ін. Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від холоду. Мене всього пробирали дрижаки (І. Багмут); Зайду! Хоч погріюсь, бо вже з холоду дрижаки беруть. Доки дійду до Черкас, геть задубію (М. Пригара); Дівчину хапали дрижаки — як це страшно: вдягтися в чорну одіж, .. замість співів — молитви (О. Донченко); Семен загорнувся в свиту, але його взяли дрижаки (М. Коцюбинський).

за гаря́че й студе́не хапа́ти / ухопи́ти.Усе робити, ні від якої роботи не відмовлятися. За студене й гаряче, як то кажуть, я Хапати мусив, голод, холод Зносити, сну, всіх втіх життя Зрікатись (І. Франко); Лукин сам був робітний і хвалив за це Маланку, що вона знала, як-то кажуть, за гаряче й студене ухопити (Н. Кобринська)

зіро́к з не́ба не хапа́ти (не зніма́ти, не здійма́ти і т. ін.). Не відзначатися особливими здібностями, розумом і т. ін. Вона беззастережно заступалася за Копистку: зірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Я. Гримайло); — Чого ти вічно ниєш? І те тобі не подобається в лабораторіях, і брудно тут, і зірок тобі з неба не дають хапати (Ю. Шовкопляс); — Ну що ж, Шура... Та вона ж нічого дівчина. Зірок з неба не знімає, це правда.., але й не ледача (С. Добровольський); Галя була дівчиною з характером, роботящою, старанною, до педантизму акуратною, але в школі зірок з неба не здіймала (В. Козаченко). зір з не́ба не хвата́ти. — Схаменіться, добрі ж люди! Таких грамотіїв у нас нема! Всіх перебрати можна. Де ви бачили? Ніхто не хвата зір з неба. Всі ми буденні, звичайні люди (К. Гордієнко).

ї́сти (лови́ти, хапа́ти) дрижаки́ / наї́стися (налови́тися, нахапа́тися) дрижакі́в. Тремтіти від холоду, страху. А Пархім ходить та голодний дрижаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо і одягтись (Г. Квітка-Основ’яненко); — На дорогу не дала (жінка) мені теплої одежі, так і випхнула в одній сорочці, а тепер хапай дрижаки (І. Нечуй-Левицький); Перебрів (Тарас Демидович) усе озеро — води всього по шию. Виліз, одягався, ловлячи дрижаків (Ю. Збанацький); — А ти замерз, либонь? — плескав по плечі Заруба.— Наївся дрижаків у кабінеті? (В. Кучер). лови́ти дрижака́. Лежу, не дихаю і не сплю — дрижака ловлю (О. Ковінька).

лови́ти (хапа́ти, схо́плювати і т. ін.) на льоту́ (на лету́) що. Дуже швидко, легко сприймати, засвоювати і т. ін. що-небудь. Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Ю. Збанацький); Кожне слово його аудиторія хапає на льоту (О. Гончар); Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Ю. Шовкопляс); Парубок зразу прив’язався до лейтенанта і кожне його слово перехоплював на льоту (М. Стельмах); Недаремно думка силувалася ловити на лету сей або той образ, .. прослідити його зв’язок з іншими (І. Франко); Грицько не читав, а жер ті книжки; хапав на лету все, що розносилося .. течією друкованого слова (Панас Мирний).

моро́з хапа́є / вхопи́в за пле́чі кого і без додатка. 1. Комусь стає холодно, хтось починає мерзнути. Надворі мороз хапав за плечі (З усн. мови). 2. Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т. ін. Мороз хапав його за плечі од одної думки, що його рідна донька — відьма (М. Коцюбинський); — Витріщила на мене очі, аж мене мороз вхопив за плечі (М. Коцюбинський).

о́дур бере́ (хапа́є) / взяв (ухопи́в) кого, грубо. 1. Хтось не знає, не може вирішити, що йому робити, як діяти. — Отсе (оце) шукаю вже півгодини і не можу в свому числі знайти нічого .. Адже ж тут одур хапає чоловіка! (І. Франко). 2. Хтось втрачає свідомість, комусь стає погано. Не бачивши ж Рутульців, Турна, Вся кров скипілася зашкурна, І вмиг царицю одур взяв (І. Котляревський).

о́чі хапа́ють що, перев. чиї. Хтось швидко, блискавично помічає що-небудь. Несподівано мої очі хапають казенний пакет на столі (С. Васильченко); // Хтось раз у раз дивиться, поглядає на що-небудь. Дипкур’єр умирає. Його очі хапають стіни (Ю. Яновський).

спійма́ти (вхопи́ти, схопи́ти і т. ін.) / лови́ти (хапа́ти) о́близня. 1. Лишитися без того, на що розраховував, сподівався; не отримати нічого; зазнати невдачі в чомусь. Ледар літо спав, восени облизня спіймав (Укр.. присл..); Вже другий день Тарас никав селом в такому стані. .. Поткнувсь додому, та довелось тікати, спіймавши облизня (Василь Шевчук); — Віриш ти, що ця свердловина .. дасть нафту чи газ, чи отак, спіймавши облизня, ми підемо звідси? (І. Цюпа); Наставив вухо, щоб слухати, але його ходу почули, і він .. мусив схопити облизня (Д. Бедзик); — Скуштував облизня! А що не молодець Василь! (Панас Мирний); У цьому одвічно бентежному місті ловлять облизня і моторніші та спритніші за мене (М. Рудь). 2. Одержати відмову при сватанні, залицянні. — Мотря Коваленкова, що за нею усі парубки упадали та й облизня спіймали, сміялась, а проте подавала йому рушники (Грицько Григоренко); Роман заслав старостів