ФАРБА

згу́щувати (згуща́ти) / згусти́ти фа́рби (ба́рви). Надмірно перебільшувати що-небудь. (Канцлер:) Я фарби згущую? Так ні ж! Картина в нас іще чорніш (Переклад М. Лукаша); Хлопець розповідав друзям про своє життя, не згущуючи барв (М. Зарудний); — Я навмисне згустив фарби, щоб акцентувати на головній небезпеці (І. Муратов). згу́щено фа́рби. Тритузний, відчувши, що переборщив, спробував згладити враження: — Може, в чому й згущено фарби, але ж диму без вогню не буває. Чи такі вже ми святенькі? (О. Гончар).

налива́тися / нали́тися жа́ром (фа́рбою). Червоніти від сорому, збудження і т. ін. Оторопіло помітив (Лісовський), як мінився, наливаючись жаром, тонкий вид молодиці (М. Стельмах); — Я думала, ти хотів мені щось сказати..— І скажу,— наливається фарбою Омелько (І. Цюпа).

не поскупи́тися / не скупи́тися на фа́рби, книжн. Висвітлювати, зображувати кого-, що-небудь дуже виразно (перев. з перебільшенням). Ще тільки вчора Роман читав у газеті про нього захоплюючий нарис. Автор нарису не поскупився на фарби, використав усю свою палітру (В. Минко).

те́мними фа́рбами, зі сл. зобража́ти, малюва́ти і под. Негативно, непривабливо, гірше, ніж є насправді. Навіщо ж автор надає їй якийсь хист зводниці?.. Та й далі він малює її темними фарбами (Панас Мирний); Вона не малювала собі будучини ані рожевими, ані темними фарбами (Г. Хоткевич).

у роже́вих фа́рбах (роже́вими фа́рбами); у роже́вому сві́тлі, зі сл. зобра́жувати, постава́ти і под. Краще, ніж є насправді; ідеалізовано. Підбадьорений обіцянками Потьомкіна, Головатий все малював у рожевих фарбах, передбачаючи, що й сам він матиме можливість дослужитися до високого чину (С. Добровольський).