УСТАТИ

става́ти / ста́ти на прю з ким, проти кого—чого і без додатка, книжн. Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь. Кров кипить… Ставай на прю! Хто відважний? Згинь же, вороже проклятий! (М. Вороний); На прю стає холодний ранок: ще схід дрімає в сизій млі, а голубий як льон, серпанок затлівсь над скибами ріллі (М. Драй-Хмара); На прю ми стали проти царства тьми, Що оскверняє море й суходоли (М. Рильський); Чому тепер боюся смерті? Мабуть, тому, що вона невидима, що неможливо стати з нею віч-на-віч на прю (О. Іваничук); уста́ти на прю. — Колись, як Байрон гордий оповів, в такій же хаті Манфред відпочив. Щоб знов на прю із фатумом устати (М. Рильський).