УМЕРТИ

хоч умри́. 1. Обов’язково, незважаючи ні на що; що б там не було, у будь-якому випадку. Має (Кульбака) непереборне бажання тікати. В нього це ніби ідея фікс: на волю, хоч умри! (О. Гончар). 2. Уживається для підкреслення неможливості здійснити що-небудь, зрозуміти, збагнути щось. Треба було її заспокоїти, але прокляті слова! Завжди .. юрбою товпляться на кінчику язика. А тут — хоч умри! (С. Журахович).