Фразеологічний словник української мови
УЖАЛЕНИЙ

як (мов, ні́би і т. ін.) ужа́лений. 1. зі сл. відска́кувати, зіска́кувати і т. ін. Різко, рвучко. Ольга переступила поріг, підняла над головою свічку. Але в ту ж мить, мов ужалена, відскочила назад (І. Микитенко); Степан Васильович прокидається і, мов ужалений, зіскакує з ліжка: хтось міцно тарабанить у двері (М. Стельмах). 2. зі сл. закрича́ти, завереща́ти і т. ін. Раптово, несподівано. Марія, як ужалена, ляскотно заверещала й вискочила з хати (П. Панч).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: УЖАЛЕНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке УЖАЛЕНИЙ